Види надзвичайних ситуацій
Надзвичайні ситуації класифікують залежно від:
- Причин і походження НС;
- Території поширення, прогнозованих економічних збитків, числа загиблих.
Вид НС | Групи НС | Характерні ознаки |
Походження (причини) | Техногенного характеру | Спричинені транспортними аваріями, катастрофами, пожежами, неспровокованими вибухами (загроза виникнення таких аварій); аваріями з викидом (з загрозою викиду) небезпечних хімічних сполук, радіоактивних, біологічних речовин; раптовим пошкодженням споруд та будівель; аваріями на інженерних мережах та спорудах життєзабезпечення, гідродинамічними аваріями на греблях та дамбах та ін. |
Природного характеру | Спричинені наслідками небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ; руйнуванням грунтів чи надр; природними пожежами; змінами стану атмосфери; інфекційними захворюваннями людей і сільськогосподарських тварин; масовими пошкодженнями сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками; зміною стану водних ресурсів та біосфери. | |
Соціально-політичного характеру | Спричинені терористичними та антиконституційними діями: підготовка та вчинення терористичного акту (збройний напад, захоплення ядерних об’єктів та матеріалів, об’єктів зв’язку та телекомунікацій, агресія, спрямована на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення чи спроба захоплення суден, мінування громадських об’єктів, викрадення зброї. | |
Воєнного характеру | Спричинені дією зброї масового ураження та звичайних засобів ураження, які провокують аварії на атомних й гідроелектростанціях, складах та сховищах радіоактивних речовин, нафтопродуктів, вибухових речовин, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних речовин, транспортних комунікацій, інженерних мереж. | |
Залежно від територіального поширення | Глобальні | Надзвичайні ситуації, котрі поширюються на материк чи його значну частину, всю планету. Прикладом такої НС можна вважати глобальне потепління, руйнування озонового шару. |
Загальнодержавні | Надзвичайні ситуації, котрі поширюються на дві та більше областей, при яких виникає загроза поширення через кордон. Сюди ж належать НС, для ліквідації яких бракує сил та ресурсів однієї області, матеріальні затрати складають не менше від 1% видатків певного бюджету. | |
Регіональні | Надзвичайні ситуації, котрі поширюються на межі двох чи більше адміністративних районів чи міст обласного підпорядкування, загроза поширення на межі суміжної області. Сюди ж належать НС, для ліквідації яких бракує сил та ресурсів певного району, а матеріальні затрати складають не менші від 1% видатків місцевого бюджету. | |
Локальні | Надзвичайні ситуації, котрі поширюються за межі потенційно небезпечного об’єкту. При такому типі НС виникає загроза розповсюдження її наслідків на навколишні території, сусідні об’єкти, довколишні населені пункти, інженерні комунікації. Сюди ж належать НС, для ліквідації яких бракує сил та ресурсів об’єкту, на якій вона виникла. До цієї групи віднесені також надзвичайні ситуації, котрі виникли на об’єктах ЖКГ. | |
Об’єктові | Надзвичайні ситуації, які не віднесені до інших категорій та розгортаються в межах одного об’єкта чи на самому об’єкті. Наслідки таких ситуацій не поширюються за межі об’єкта чи його санітарної зони. |
Зверніть увагу: Рівень надзвичайної ситуації визначають відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою КМУ № 368 від 24.03.2004 року.
Організація медичної допомоги за надзвичайних станів
На просторах України розташована значна кількість небезпечних в аварійному плані об’єктів. Серед них:
- хімічно небезпечні підприємства;
- атомні електростанції;
- штучні водосховища;
- потенційно вибухонебезпечні об’єкти та ін.
Щороку в нашій державі від причин, пов’язаних з аваріями та катастрофами, нещасних випадків, гине близько 70 тис осіб. Нині ця цифра суттєво зросла через гібридну війну, яка триває на теренах нашої держави та не лише руйнує її економіку, а й знищує громадян.
Згідно з світовою статистикою, щонайменше 30% з-поміж постраждалих в надзвичайній ситуації можна було б врятувати, якби медична допомога надійшла вчасно. Адже вирішальну роль в наданні медичної допомоги відіграє саме фактор часу. Кожна хвилина затримки призводить до зростання кількості жертв. Існує поняття так званої «золотої години» — часу, коли можливо врятувати найбільше постраждалих. Так, в катастрофах, що супроводжуються масивними механічними втратами, вчасно надана медична допомога дасть змогу скоротити летальність до 30%. Якщо ж ця допомога відтерміновується до трьох годин, кількість жертв зростає до 60%. Постраждалим з отруєнням хімічними речовинами відлік часу взагалі йде на хвилини.
Працюючи над організацією медичних заходів при надзвичайних ситуаціях в осередку лиха, слід врахувати чинники, які суттєво впливають на якість такої допомоги:
- За достатньо короткий проміжок часу виникає значна кількість санітарних втрат серед населення, причому характер та важкість таких травм різноманітні.
- Медичним установам доводиться функціонувати в нетипових для них (порушених) умовах.
- Залежно від чинника, який травмував, частина місцевості може бути заражена бактеріальними, хімічними агентами, проникаючою радіацією.
- Значно ускладнюється санітарно-епідеміологічна ситуація в осередку надзвичайної ситуації та місцях розміщення евакуйованих.
- Немає необхідної кількості засобів індивідуального захисту, недостатня кількість медичного персоналу.
- Порушені звичні зв’язки між службами, які залучені до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Крім того, кожна адміністративна територія має свої, тільки їй притаманні особливості, які впливають на загальну картину ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Вкрай складно організувати медичну допомогу населенню в ситуації, що склалась, використовуючи лише наявну мережу лікувальних закладів.
Організація диспансеризації онкогінекологічних хворих
Організація медичних заходів в осередку надзвичайної ситуації
Населення, котре потрапило в зону надзвичайної ситуації, та те, яке було евакуйоване, потрібно забезпечити належними санітарними умовами та необхідною медичною допомогою. Такі заходи поділяють на:
- організаційні;
- лікувально-профілактичні;
- санітарно-гігієнічні;
- протиепідемічні.
Весь комплекс зусиль має на меті ослабити негативний вплив надзвичайної ситуації на людей, надати усю можливу медичну допомогу, залучити максимум зусиль, щоб в зоні лиха (в місцях, куди евакуювали населення із зони лиха), не виникли спалахи інфекційних захворювань. Усім необхідним повинні бути забезпечені також і сили, долучені в рятувальній операції.
При розробці плану заходів ураховують режим функціонування усіх формувань, котрі залучають до розв’язання питань захисту життя та здоров’я людей:
- підрозділів екстреної медичної допомоги;
- служб санітарно-епідемічного нагляду.
Зверніть увагу: Комплекс заходів медичної допомоги та санітарно-гігієнічного захисту визначений статтею 36 глави 9 Кодексу цивільного захисту населення.
Фахівці відповідних органів управління провадять організаційно-методичне керівництво та координацію зусиль органів:
- виконавчої влади;
- місцевого самоврядування;
- підприємств;
- установ;
- організацій.
На місцевому рівні такі заходи координують структурні підрозділи медичного захисту органів виконавчої влади, а також управлінь з ліквідації надзвичайних ситуацій. Якщо виникає необхідність, до ліквідації наслідків лиха можуть залучати відповідні сили та засоби регіонального, та, навіть, центрального рівня.
Держава бере на себе усі матеріальні трати, пов’язані з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Читайте: "Доходи КНП у фінансовому плані: які відображати?"
Медичні заходи в зоні надзвичайної ситуації
Безпосередньо в осередку лиха медична служба виконує завдання:
- проводить медичну розвідку місця надзвичайної ситуації;
- розшукує постраждалих, проводить їх медичне сортування, надає першу медичну допомогу та першу лікарську допомогу постраждалим та хворим;
- організовує евакуацію постраждалих до лікувальних закладів.
Безпосередньо в осередку лиха організовують надання першої медичної допомоги та першої лікарської допомоги. На місці, де виявляють постраждалих, організовують надавання медичної допомоги в порядку самодопомоги та взаємодопомоги як самі постраждалі, так і медичні працівники, котрі прибули з командами рятувальників. Кваліфіковану медичну допомогу постраждалим надають фахівці медичних закладів, розташованих поза межами вогнища надзвичайної ситуації.
Читайте: "Автономізація медичного закладу: алгоритм від МОЗ"
Завдання медиків за надзвичайних ситуацій
Медичні фахівці, котрі беруть безпосередню участь в ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в осередку лиха, займаються:
- прийомом постраждалих та проведенням їх медичного сортування;
- надають їм першу лікарську допомогу у випадку, коли така допомога не була надана раніше, та кваліфіковану медичну допомогу;
- тимчасово ізолюють пацієнтів з підозрою на інфекційні захворювання та з порушеннями психіки;
- готують постраждалих до евакуації в стаціонарні медичні заклади для подальшого лікування.
Звичайно, ці заходи планують, ураховуючи загальну та місцеву обстановку, число та структуру санітарних втрат. Медичні заходи проводять за загальними принципами етапного та лікувально-евакуаційного забезпечення.
В зоні лиха в найкоротші терміни організовують територіальні органи управління. Оскільки лише сил наявних медичних закладів охорони здоров’я не вистачає, для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації залучають також ресурси медичних служб інших міністерств та відомств, а також місцеве населення.
Медичні формування, котрі приймають участь в ліквідації санітарних наслідків лиха, працюють над виконанням завдань:
- якомога швидше відновити здоров’я постраждалих, повернути їх до нормального життя та праці, максимально знизити інвалідність та летальність; не допустити завдання шкоди здоров’ю фахівців підрозділів цивільного захисту, котрі залучені до ліквідації наслідків лиха;
- забезпечити санітарне благополуччя людей в зоні лиха та в місцях, куди провадилась їх евакуація з зони лиха; запобігти виникненню та поширенню небезпечних інфекційних захворювань;
- усунути негативні наслідки надзвичайної ситуації.
Завдання 1. Відновити здоров’я та працездатність населення
Лише правильна організація та проведення усіх передбачених заходів (в першу чергу науково підтверджених) в осередку лиха дає змогу сподіватись, що здоров’я потерпілих буде відновлене якомога швидше та повно, постраждалі максимально швидко повернуться до праці, буде мінімізоване число інвалідів, якомога меншою стане летальність.
Позитивних результатів вдасться досягти у тому випадку, коли усі сили та засоби формувань, котрим доведеться працювати в зоні надзвичайної ситуації, будуть заздалегідь підготовлені до такої роботи та знаходитимуться в постійній готовності до медичного забезпечення населення, а робота їх буде правильно організована.
При підготовці до ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій, слід правильно розрахувати чисельність медичних формувань, установ та органів управління ними. Не слід забувати про той факт, що при ліквідації наслідків лиха, постане дефіцит лікарських кадрів. Тому важливо завчасно підготувати молодших спеціалістів з медичною освітою, щоб ті самостійно могли провести деякі складні медичні процедури:
- переливання крові та кровозамінників;
- проведення новокаїнових блокад;
- підготовку операційного поля та ін.
Такий крок дозволить вивільнити лікарів для проведення складніших медичних маніпуляцій.
Велике значення набуває також впровадження новаторських досягнень медичної науки та техніки, що дасть можливість підвищити продуктивність праці медичного персоналу, щоб мінімальними силами та засобами виконати максимальний обсяг роботи. Варто також розглянути можливість організувати роботу бригадним методом, що надалі відкриє можливість певного маневру в питаннях організації медичної допомоги, враховуючи складні медико-тактичні умови.
Читайте:"Премии медработников: формируем Положение"
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту.
Щоб медична допомога в умовах надзвичайної ситуації була надана своєчасно та якісно, а подальше лікування було максимально ефективним, варто завчасно попрацювати в напрямках:
- підготувати населення, особовий склад формувань, котрим доведеться працювати в зоні лиха, правилам надання першої медичної допомоги;
- додатково підготувати медичний склад формувань з питань патогенезу, клініки та методів лікування постраждалих від зброї масового ураження;
- навчити лікарів нейрохірургічних спеціальностей надавати медичну допомогу за невідкладних станів (шоках, кровотечі та ін.).
Важливо завчасно підготуватись до захисту населення від можливої дії зброї масового ураження (забезпечити засобами, котрі запобігають чи послаблюють дію світлового випромінювання, проникаючої радіації, радіоактивного зараження та електромагнітних імпульсів).
Читайте: "Керівник захворів: як оформити заміну"
Завдання 2. Забезпечити санітарне благополуччя та запобігти виникненню масових випадків інфекційних захворювань
Щоб впоратись з цим завданням, варто одночасно діяти в кількох напрямках.
Вид захисту | Заходи |
Протибактеріальний захист | В першу чергу, скерувати зусилля на посилення захисту на випадок аерогенного інфікування – бути готовим до проведення бактеріальної розвідки, налагодити екстрену профілактику заражених бактеріальною зброєю, своєчасно застосувати засоби індивідуального та колективного захисту, розгорнути карантинні заходи. |
Робота з інфекційними хворими | Організувати своєчасну їх ізоляцію, госпіталізацію. |
Якнайшвидше розгорнути додаткові ліжка інфекційних стаціонарів, перепрофілювати лікарні МОЗ в інфекційні стаціонари. | |
Посилити протиепідемічні заходи в усіх лікувальних закладах. | |
Робота з населенням | Посилити контроль за проведенням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів серед населення. |
Робота в бактеріологічних вогнищах | Організувати та проводити дезінфекційні заходи. |
Робота з медичними формуваннями | Організувати навчання з питань виконання усіх заходів протибактеріологічного захисту. |
Читайте: "Гроші від НСЗУ: як розподілити правильно"
Завдання 3. Усунення наслідків надзвичайних ситуацій
Забезпечити санітарне благополуччя, усунути несприятливі санітарні наслідки надзвичайної ситуації неможливо лише силами медичних формувань, розташованих в зоні лиха. Виникає необхідність залучити до цієї роботи формування охорони здоров’я в цілому.
Щоб організувати цей напрямок роботи, необхідно провести заходи:
- налагодити лабораторний контроль забрудненої питної води та продуктів харчування, на предмет забруднення їх різними хімічними агентами;
- регулярно проводити санітарно-гігієнічний контроль за умовами, в яких проживає населення, налагодити санітарну обробку населення, прибирання та захоронення трупів людей і тварин в зонах масового ураження;
- підготувати необхідні рекомендації стосовно режиму роботи та життя людей на території, яка заражена радіоактивним випромінюванням, сильнодіючими хімічними отруйними речовинами та бактеріальними засобами;
- провести масову санітарно-освітню роботу серед населення.
Таким чином, щоб робота медичних формувань в зоні стихійного лиха була чітко організована, а усі поставлені перед ними завдання були виконані, важливо провести ґрунтовну підготовчу роботу.
