Так, може, адже нині законодавство цього не забороняє. Проголошений урядом курс на автономізацію дає змогу медзакладам ефективніше розпоряджатися власними коштами та співпрацювати в рамках підписаних господарських договорів, зокрема, з лікарями-ФОП.
Однак лікар-ФОП, який провадить діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, має зважати на норми чинного податкового законодавства щодо платників єдиного податку. А керівник закладу охорони здоров’я має усвідомлювати ризик прихованих трудових відносин із лікарями-ФОП. Розглянемо ці аспекти детальніше.
Статус лікарсько-консультативної комісії закладу (далі — ЛКК) визначає стаття 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі — Основи). Зокрема, медичну експертизу з тимчасової втрати працездатності громадян проводить лікар або комісія лікарів у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності, а також лікарі, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи-підприємці (ч. 1 ст. 69 Основ). Тобто Основи не забороняють медзакладам залучати лікарів-ФОП до участі в ЛКК. Подібних обмежень не містять і спеціальні нормативні акти, які стосуються роботи ЛКК.
ЛКК відносять до третього рівня проведення експертизи тимчасової непрацездатності (п. 4.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 № 189; далі — Положення № 189). Перелік повноважень ЛКК закріплений у пункті 5.3 Положення № 189, а порядок її формування — у абзацах 1-3 пункту 3.3.
Персональний склад, порядок, час та режим роботи ЛКК затверджує керівник закладу.
Положення № 189 не визначає обов’язкові вимоги до складу комісії, крім призначення голови ЛКК. Очолює таку комісію і забезпечує її роботу заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН з числа заступників головного лікаря. Якщо така посада у закладі відсутня — комісію очолює головний лікар (пп. 5.4.7 та 5.4.17 Положення № 189).
Тож законодавчих заборон залучати лікаря-ФОП до участі у ЛКК немає. Однак рекомендуємо керівнику закладу звернутися по відповідне роз’яснення до органу вищого рівня або МОЗ. Адже участь у складі ЛКК медзакладу «непрацівника» цього закладу передбачає вирішення практичних питань щодо функціонування та оформлення документації ЛКК. Наприклад:
- чи має лікар-ФОП скріплювати свій підпис у документації ЛКК печаткою за її наявності;
- як і ким замінити лікаря-ФОП в ЛКК, якщо він не зможе надавати послуги внаслідок тимчасової непрацездатності, під час відпустки тощо.
Також перш ніж залучати лікаря-ФОП до складу ЛКК, зверніть увагу на таке:
- платником єдиного податку другої групи можуть бути (за умови дотримання інших критеріїв, передбачених цією нормою) лише фізичні особи — підприємці, які надають послуги платникам єдиного податку та/або населенню (пп. 4.2 ст. 291 Податкового кодексу України). Тож якщо ЗОЗ, послуги якому надаватиме лікар-ФОП, перебуває на загальній системі оподаткування, то відповідно лікар-ФОП має перебувати на третій групі єдиного податку або переходити на загальну систему оподаткування;
- участь у ЛКК передбачає проведення засідань комісії за певним графіком. Нині в Україні діє кампанія із детінізації прихованих трудових відносин. На практиці контролюючі органи часто сприймають факт систематичного надання послуг ФОП для замовника за певним графіком як приховані трудові відносини. Як наслідок, штрафують «роботодавця». Сума штрафів становить тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (ст. 265 Кодексу законів про працю України). Станом на 2018 рік це 111690 грн.
