Пацієнт отримав змогу вибрати собі сімейного лікаря незалежно від місця свого проживання. Люди активно користуються такою можливістю та інколи підписують договір на обслуговування з лікарями, практика яких знаходиться далеко від місця реєстрації самого пацієнта. З одного боку, це розширює поле для здорової конкуренції між лікарями. З іншого ж – виникають непорозуміння стосовно відвідин лікарем пацієнта вдома. Рішення відносно цього приймає безпосередньо лікар, базуючись на інформації, отриманій в ході телефонної розмови.
Переваги консультації в медичному закладі
Практика показує, що лікар, консультуючи пацієнта поза межами медичного закладу, робить у тричі більше помилок ніж тоді, коли консультує його в своєму кабінеті. Причин такого явища декілька:
- У власному кабінеті фахівець відчуває себе впевненіше, ніж поза його межами. У звичній для себе обстановці він концентрується безпосередньо на консультації.
- Поруч ведуть прийом його колеги, до яких можна звернутись по допомогу у разі потреби.
- Лікар має можливість провести додаткову діагностику негайно, не очікуючи наступного дня.
Крім того, існує ще й фінансова складова питання. Робочий час лікаря достатньо коштовний. Провадячи прийом пацієнтів в медичному закладі за одиницю часу лікар може надати консультацію більшій кількості пацієнтів (за приблизними підрахунками – у шість разів). Таким чином, виклик лікаря додому вартує значно дорожче від консультації в медичному закладі. Подібна арифметика стосується як приватних, так і державних та комунальних медичних закладів.
Читайте: "Діловодство та архівна справа у медзакладі: 10 змін"
Система «червоних прапорців»
Не зважаючи на видимі переваги консультування в медичному закладі, існують категорії пацієнтів, яких необхідно відвідувати за місцем їх проживання. До переліку таких категорій належать:
- немовлята (необхідність патронажу затверджена наказом МОЗ № 149 від 20.03.2008 року);
- пацієнти з заразними захворюваннями (вітряна віспа, кір);
- маломобільні пацієнти.
Окрім того, відвідувати пацієнтів вдома доведеться за потреби невідкладної медичної допомоги.
В решті випадків рішення відвідувати пацієнта вдома чи запросити його до поліклініки має прийняти лікар виходячи з інформації, отриманої в ході телефонної розмови. Щоб не помилитись, лікар чи медична сестра повинні оволодіти системою так званих «червоних прапорців». Основа її грунтується в наступному — медичний працівник просить пацієнта чи особу, яка знаходиться поряд з ним, провести найпростіші маніпуляції (виміряти артеріальний тиск, порахувати пульс, частоту дихання). На основі отриманих даних лікар приймає рішення, як вчинити в конкретному випадку:
- викликати до пацієнта бригаду ЕМД;
- попросити людину контролювати стан пацієнта та приїхати до нього особисто;
- рекомендувати прийняти певний лікарський засіб та звернутись на прийом до лікаря.
Звичайно, відразу така система не запрацює. Подібний підхід вимагає оволодіння певними навичками як пацієнтом та його родичами, так і медичними працівниками. Проте високий рівень довіри до сімейного лікаря пришвидшить цей процес.
Читайте: "Отказ от прививки: как оформить устный и письменный, документы"
Запорука усьому – спілкування
Запорука позитивних наслідків у процесі лікування – комунікація між лікарем та пацієнтом. Як цього досягти?
Колишня система привчила пацієнтів до того, що лікар зобов’язаний був з’явитись до пацієнта щоразу, якщо той робив виклик через реєстратуру. Тому не всі виїзди до пацієнта були обгрунтованими. Інколи доводилось виїздити:
- до пацієнтів з температурою тіла 37,20 С;
- до осіб похилого віку, котрі страждають на хронічні захворювання поза загостренням;
- до пацієнтів, у яких погано працює тонометр, щоб проконтролювати АТ;
- до осіб, котрі не розрахували кількість спиртного та хочуть отримати лікарняний лист та ін.
В кожному конкретному випадку лікар повинен обрати особливу форму спілкування з пацієнтом, проте основа усього одна – необхідно шукати контакт.
Ще одна порада. Перед тим, як зняти слухавку та зателефонувати до пацієнта, варто продумати власні дії:
- що саме запитати;
- як запитати;
- чим допоможе те чи інше питання в ході прийняття рішення.
Розмову, яка відбулась з пацієнтом, варто зафіксувати в медичній документації, оскільки нові правила дозволяють лікарю шифрувати не лише діагноз, але й комунікацію за ІРСР-2.
Читайте: "Деонтология среднего медицинского персонала"
Під час розмови пацієнту варто пояснювати, що візит в амбулаторію для нього вигідніший, оскільки той зможе отримати консультації інших спеціалістів та пройти лабораторні обстеження (за потреби) відразу, а не на наступний день.
Як вчинити, коли пацієнт проживає досить далеко від місця провадження практики сімейним лікарем. Уже на етапі підписання Декларації лікар може поінформувати про труднощі, які можуть виникнути у пацієнта в цьому випадку. Деякі лікарі практикують з пацієнтами розмови, в ході яких пропонують обрати сімейного лікаря, котрий практикує ближче до місця проживання пацієнта. Звичайно, рекомендувати лікар повинен тільки кваліфікованого фахівця, в високій компетентності якого він впевнений сам. Така практика буде вигідною як для пацієнта, так і для самого лікаря.
