Статтею 23 Кодексу законів про працю України (надалі, Кодекс) зазначені види трудових договорів:
- безстроковий трудовий договір (укладають на невизначений термін);
- строковий трудовий договір (сторони погоджують термін, на який укладають трудовий договір);
- строковий трудовий договір, котрий укладають на період виконання певних робіт.
Читайте: "Колективний договір центру первинної медико-санітарної допомоги"
Такий вид трудового договору укладають у тих ситуаціях, коли термін, протягом якого необхідно виконати певні роботи, неможливо чітко визначити. Це залежить від:
- характеру передбачуваних робіт;
- умов виконання таких робіт;
- інтересів працівників;
- можливо в інших випадках, котрі визначені законодавством.
Крок перший. Визначення підстав для укладання строкового трудового договору
Строковий трудовий договір укладають з урахуванням вимог статті 23 Кодексу.
| Випадки укладання строкового трудового договору | Приклад |
| Передбачувана робота за своїм характером є такою, що не виконується постійно. | Створили організацію на певний термін (відмітка про це має бути в установчих документах). |
| Створили організацію для виконання певних видів робіт (відмітка про це має бути в установчих документах). | |
| Робота має сезонний характер. | |
| Відповідно до договорів, які укладає організація, випливає необхідність прийомі певної кількості працівників за умовами строкового договору. | |
| Конкретні умови виконання роботи унеможливлюють її виконання протягом невизначеного строку. За великим рахунком, робота має постійний характер, проте через певні умови, виникає потреба в укладанні строкового трудового договору. | Для заміщення працівника, котрий тимчасово відсутній (знаходиться у відпустці, у тривалому відрядженні, у відпустці через вагітність та пологи, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення трирічного (шестирічного) віку). |
| Якщо виникає необхідність заміщення тимчасово відсутнього працівника, котрий був обраний на виборну посаду до органів державної влади. | |
| Трудовий договір укладають на певний строк з ініціативи працівника. | Працівник зацікавлений в укладанні строкового трудового договору через сімейні чи побутові обставини (працівник має зазначити причини та мотиви, котрі спонукали його укласти саме такий договір). |
| В інших випадках, котрі прописані в законодавстві. | Якщо науково-педагогічний працівник, вийшов на пенсію (відповідно до п. 10 ст. 37 Закону України № 848-Ⅷ від 26.11.2015 року «Про наукову та науково-технічну діяльність») та бажає продовжити працювати, він може укласти строковий трудовий договір чи контракт. |
| Якщо працевлаштовується іноземець чи особа без громадянства, така особа може працевлаштуватись на час дії дозволу на застосування праці іноземця чи особи без громадянства (ст. 42 Закону України № 506-VⅠ від 05.07.2012 року «Про зайнятість населення»). | |
| Якщо працівника обрали чи призначили на посаду на певний термін (наприклад, народні депутати). |
Слід зауважити, що законодавчі акти не містять вичерпного переліку випадків, у яких можна укласти строковий трудовий договір між медпрацівником та медзакладом.
Якщо трудовий договір укладений на певний строк з причин, що не перераховані вище, його можуть визнати недійсним в частині, котра стосується строку його дії. Така норма прописана в абзаці 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Читайте: "Дезінфекція зі зрошувальними установками: правила"
Крок другий. Визначення строку дії трудового договору
Строк трудового договору визначають методами:
- за погодженням сторін;
- визначенням часу, який необхідний для виконання робіт;
- відповідно до норм законодавства.
Слід пам’ятати
Строковий трудовий договір може укладатись не лише на конкретний проміжок часу, але й до настання певної події. Такою подією може стати:
- повернення на роботу співробітниці, яка знаходилась у відпустці з догляду за дитиною до трирічного віку;
- вихід на роботу співробітника, що повернувся із строкової військової чи альтернативної (невійськової) служби;
- вихід на роботу працівника, який був обраний народним депутатом чи працював на іншій виборній посаді.
Читайте: "Підвищення кваліфікації лікарів: види та форми навчання, документи для зарахування"
Крок третій. Оформлення строкових трудових відносин
Лише після того, як встановили підстави для підстави для укладання строкового трудового договору та визначились з його терміном, можна перейти до його оформлення. Усі деталі цього процесу легше засвоїти, якщо розглядати його на конкретному прикладі – прийомі працівника для виконання сезонних робіт.
До сезонних належать такі роботи, які не має змоги виконувати протягом усього року через кліматичні та природні чинники, а лише впродовж певного періоду (сезону), котрий триває не довше шести місяців (п. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР № 310-ІХ від 24.09.1974 року «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах»).
Перелік сезонних робіт містить постанова КМУ № 278 від 28.03.1997 року. Сезонною можна вважати лише ту роботу, яка зазначена у цьому списку.
При написанні заяви про прийомі на роботу працівник обов’язково повинен вказати про строковий характер трудового договору. Така умова може міститись і в письмовому трудовому договорі. Фраза про строковий характер роботи повинна міститись і в наказі про прийом на роботу.
Працівників, котрих оформляють для виконання сезонних робіт, варто попередити про те, на яких умовах їх прийняли на роботу.
Інформацію про прийняття на роботу на умовах строкового договору зазначають в трудовій книжці працівника. Однак про строковість такого договору в цьому випадку не вказують. Лише при звільненні в трудову книжку внесуть запис «Звільнено у зв’язку із закінченням строку трудового договору» (п. 2 ст. 36 КЗпП). Це і свідчитиме про строковість трудового договору.
