Для профілактики зараження інфекціями, що передаються гемоконтактним шляхом, важливо дотримуватися правил дезінфекції повітря та поверхонь, що контактують з кров’ю, а також стерилізувати інструментарій і перев’язувальний матеріал, який використовують під час виконання маніпуляцій.
До протиепідемічних заходів, що запобігають поширенню інфекції, належать:
- своєчасна та правильна дезінфекція і стерилізація інструментарію багаторазового використання й обладнання;
- використання засобів індивідуального захисту.
ВІЛ-інфекція
Середня ймовірність зараження ВІЛ при випадковому уколі або порізі становить 0,3%, або один випадок на 300 осіб. Тобто 99,7% подібних випадків не призводять до зараження. Якщо ВІЛ-інфікована кров потрапила в очі, ніс або рот, середня ймовірність зараження дорівнює 0,1%, або один випадок на 1000 осіб.
Потрапляння незначної кількості крові на шкіру не становить небезпеки. Немає підтверджень фактів зараження у тих випадках, коли декілька крапель крові потрапили на шкіру і були там протягом нетривалого часу. Якщо ВІЛ-інфікована кров потрапляє на шкіру, ймовірність зараження становить менше 0,1%.
Однак ризик інфікування зростає, якщо шкіра:
- пошкоджена (наприклад, нещодавній поріз);
- контактує з інфікованою кров’ю тривалий час (наприклад, коли шкіру не відчищають від слідів крові протягом декількох годин).
Читайте: "Демеркуризація приміщення: правила та алгоритм проведення"
Гепатит В
Щороку реєструють близько 800 нових випадків зараження гепатитом В у результаті професійної експозиції. У медичних працівників, які не пройшли профілактичні щеплення, ризик зараження від випадкового уколу або порізу становить від 6 до 30% і залежить від HBeAg-статусу пацієнта. Тому масова вакцинація проти вірусу гепатиту В допоможе знизити щорічні показники зараження у виробничих умовах.
Гепатит С
Імовірність зараження гепатитом С при випадковому уколі або порізі становить близько 1,8%. Ризик зараження при потраплянні крові на слизові оболонки або шкіру невисокий, однак повідомлення про подібні випадки є в науковій літературі.
Вірусні гепатити з гемоконтактним механізмом передачі збудників, перш за все вірусний гепатит С, є важливою проблемою сучасної медичної науки і практичної охорони здоров’я усіх країн світу. Це обумовлено широким поширенням, високим рівнем захворюваності, вираженим поліморфізмом клінічних проявів, численністю шляхів та чинників передачі збудників, а також надзвичайно несприятливими наслідками, до яких можуть призвести гепатити, — формування хронічних уражень печінки, в тому числі цирозу і гепатоцелюлярної карциноми (абз. 4 п 1.8 Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Вірусний гепатит C у дорослих», затвердженого наказом МОЗ «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при вірусному гепатиті C» від 18.07.2016 No 729).
Читайте: "Дезинфицирующие средства в медицине: как выбрать?"
Ризик зараження гемоконтактними інфекціями під час виконання маніпуляцій
