Порядок передачі речей померлих пацієнтів закладом охорони здоров’я

Відповідь

Чи існує законодавчо врегульований порядок передання речей померлих закладом охорони здоров’я? В Експертус Медзаклад відповідає адвокат, партнер Юридичної фірми STATUS, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики України НААУ, Юлія Миколаєць. 

Вимоги до поводження зі зразками біологічного матеріалу

Зауважимо, що раніше порядок приймання, зберігання та видачі речей, які належать пацієнтам, регламентувала «Инструкция по приему, учету, хранению и выдаче вещей, денег, денежных документов и ценностей, принадлежащих больным, находящимся в лечебно-профилактических учреждениях здравоохранения», затверджена наказом МОЗ СРСР від 17.10.1986 № 1374 (далі — Інструкція № 1374).

Однак 1 листопада 2022 року набув чинності наказ МОЗ від 23.09.2022 № 1717, яким затверджено Перелік наказів Міністерства охорони здоров’я СРСР, що не застосовуються на території України. Серед них і Інструкція № 1374. Отже, її теж більше не використовуйте. Як діяти — пояснимо далі.

✅✅✅ Медичний висновок про тимчасову непрацездатність: як створити та продовжити

Як задокументувати зберігання майна пацієнта в ЗОЗ

Чинне законодавство не врегульовує питання приймання, зберігання та видачі речей пацієнтам. Тому цей порядок можна закріпити у правилах перебування пацієнтів у закладі охорони здоров’я і правилах внутрішнього розпорядку закладу. З огляду на ситуацію, доцільно оформити два акти:

1. Акт про виявлення готівкових грошових коштів у розмірі 5000 грн, що належали померлій особі, із зазначенням її даних (акт краще скласти у присутності двох свідків)
2. Акт про приймання грошових коштів померлої особи на зберігання, із зазначенням місця їх зберігання та відповідальної особи

Які строки спадкування врахувати

Грошові кошти померлої особи, які виявив представник ЗОЗ, можуть бути частиною її спадщини. Тому необхідно звернутися до цивільного законодавства.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України; ЦК). Окрім того, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування в сільських населених пунктах (далі —УО) заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

УВАГА! Для прийняття спадщини діє строк у шість місяців із часу її відкриття (ч. 1 ст. 1270 ЦК).

Особливості спадкування під час воєнного стану регулює постанова КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164 (далі — Постанова № 164). Пункт 3 Постанови № 164 визначає, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видають спадкоємцям після закінчення строку для її прийняття. Тобто до загальних 6 місяців на прийняття додають ще 4, загалом виходить 10 місяців. У разі припинення або скасування воєнного стану, строк для прийняття/відмови від спадщини може бути меншим, ніж 10 місяців.

Кому передавати майно, якщо нема родичів

За відсутності спадкоємців за заповітом і законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до її складу входить нерухоме майно — за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заяву подають після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Тоді відумерла спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем її відкриття, а нерухоме майно — за його місцезнаходженням. Так визначає стаття 1277 ЦК. Натомість спадщину, не прийняту спадкоємцями, охороняють до визнання її відумерлою (ст. 1283 ЦК).

Тож через один рік із дня відкриття спадщини орган місцевого самоврядування за місцем її відкриття зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. При цьому слід врахувати особливості спадкування, що діють під час воєнного стану. Саме суд встановлює, що в конкретній справі спадкоємці за заповітом і законом відсутні, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. Такий орган місцевого самоврядування стає власником відумерлого майна з моменту вступу в законну силу відповідного рішення суду.

✅✅✅ Стандарти і протоколи, які МОЗ затвердило з початку 2023 року

Окрім того, стаття 1283 ЦК передбачає, що охороняють спадкове майно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів і кредиторів спадкодавця з метою зберегти його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Нотаріус чи УО за заявою спадкоємців, або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи з власної ініціативи вживає заходів з охорони спадкового майна. Охорона триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Як бачимо, уповноважена посадова особа відповідного органу сільської ради має право вжити заходів з охорони спадкового майна за власною ініціативою. У такому випадку спадщину охороняють за місцем її відкриття. Особи, які не є уповноваженими відповідно до закону, не мають підстав вимагати в ЗОЗ передання грошових коштів померлої особи, тим паче в усній формі. УО має надати документи, що підтверджують час і місце відкриття спадщини чи наявність спадкової справи, і скласти акт опису наявного майна у вигляді грошових коштів. Для складання акта необхідно залучити щонайменше двох свідків. Ними можуть стати будь-які незацікавлені особи з повною цивільною дієздатністю.