Чим характерні та відрізняються між собою рівні надання паліативної допомоги пацієнтам,хворим на ВІЛ? Хто надає таку допомогу та керівництво яких закладів повинно вирішувати питання щодо цього?

Question

Accepted Answer

Паліативна допомога є складовою всебічної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, яку надають відповідно до потреб пацієнта та Клінічного протоколу надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.07.2007 № 368. Доступ до паліативної допомоги заборонено штучно обмежувати політичними, релігійними або соціальними обставинами. Полегшення страждань та симптомів здійснюють незалежно від стадії захворювання або інших чинників (наприклад одночасне призначення протитуберкульозного лікування, антиретровірусної терапії або замісної підтримувальної терапії), а не лише у термінальній стадії.

Читайте: "Сучасні дезінфікуючі засоби та їх застосування в медицині"

**Рівні надання паліативної допомоги**
Рівень надання допомоги	Місце надання допомоги	Особи, які можуть надавати допомогу
Первинний	В амбулаторно-поліклінічних умовах або вдома	Лікарі загальної практики — сімейної медицини, дільничні лікарі та лікарі — спеціалісти поліклінік
Загальний	Амбулаторно та у стаціонарних закладах охорони здоров’я другого і третього рівня	Лікарі-спеціалісти відповідно до їхньої спеціалізації
Спеціалізований	У хоспісах, відділеннях та палатах паліативної допомоги стаціонарних лікувально-профілактичних закладів	Лікарі та молодші медичні спеціалісти, які отримали спеціальну підготовку з надання паліативної та хоспісної допомоги
Спеціалізований	Вдома	Спеціалісти спеціалізованих мультидисциплінарних мобільних бригад паліативної допомоги із залученням медичних психологів, соціальних працівників та за необхідності — інших спеціалістів, а також волонтери, найближчі родичі або опікуни хворого