МОЗ рекомендує керівникам ЗОЗ проводити внутрішній контроль запровадження приципів безбар’єрності під час надання медичних та реабілітаційних послуг на постійній основі
МОЗ наказом від 06.02.2024 № 198 затвердило Методичні рекомендації щодо запровадження принципів безбар’єрності під час надання медичних та реабілітаційних послуг в закладах охорони здоров’я (далі — Методичні рекомендації).
Сім принципів ефективного менеджменту для керівника ЗОЗ
Методичні рекомендації адресовані керівникам закладів охорони здоров’я і задумані як допоміжний інтрумент, який має допомогти облаштувати безбар’єрні простори, створити в ЗОЗ під час надання медичних та реабілітаційних послуг умови та середовище, що врахуватимуть потреби людей з порушенням мови, слуху, комунікації, зору, руху, батьків або законних представників з дітьми, осіб похилого віку та інших суспільних груп.
Запровадженням принципів безбар’єрності під час надання медичних та реабілітаційних послуг — систематичний та цілеспрямований процес створення умов та середовища в ЗОЗ, яке враховує та відповідає потребам всіх пацієнтів, незалежно від їхніх фізичних, психологічних, соціальних чи інших індивідуальних особливостей, з урахуванням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Універсальний дизайн у сфері охорони здоров’я — дизайн предметів, навколишнього середовища, медичних та реабілітаційних послуг у ЗОЗ, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма пацієнтами незалежно від їхніх фізичних, психологічних, соціальних чи інших індивідуальних особливостей, з урахуванням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. |
Для початку МОЗ рекомендує визначити стан безбар’єрності в ЗОЗ під час надання медичних і реабілітаційних послуг і системно моніторити відповідність ЗОЗ стандартам доступності. До цього процесу керівнику варто залучити працівників, предстаників громадськості й інших зацікавлених осіб.
⚡ Ліцензування та акредитація ⚡ Робота з кадрами та оплата праці ⚡ Фінанси та майно ⚡ Якість медичної допомоги ⚡ Взаємодія з пацієнтами ⚡ Охорона праці ⚡ Перевірки держорганами
Робота з визначення та моніторингу безбар’єрності охоплює:
- аудит безбар’єрності;
- оцінювання інформаційно-комунікаційної інфраструктури;
- співпрацю з громадськістю;
- навчання персоналу;
- залучення пацієнтів до зворотного зв’язку.
Докладніше про кожен із цих кроків читайте в Методичних рекомендаціях.
Зауважимо, що запровадження принципів безбар’єрності охоплює не лише фізичну доступність приміщень, ідеться про реалізацію чотирьох складників:
1) фізична безбар’єрність (загальна доступність для всіх пацієнтів будівлі закладу охорони здоров’ю, адаптація інфраструктури, встановлення пандусів, ліфтів, широких дверей, спеціальних туалетів для осіб з обмеженнями руху, вказівників, комфортне розташування обладнання, меблів для всіх пацієнтів, наявність необхідних технічних приладів, пандусів);
2) цифрова безбар’єрність (доступність вебсайту закладу охорони здоров’я, інших інформаційно-комунікаційних систем, зокрема системи електронного документообігу тощо);
3) інформаційна безбар’єрність (вільний доступ пацієнтів до інформації в різних форматах (усний, письмовий, електронний, друкований та інший), використання універсального дизайну, зручних каналів комунікації тощо);
4) організаційно-культурна безбар’єрність (коректна взаємодія, відсутність/мінімізація конфліктних ситуацій, тощо).
Документ містить рекомендації з формування безбар’єрного простору в ЗОЗ для п'ятьох категорій осіб:
- осіб із порушеннями слухового апарату;
- осіб із порушеннями зору;
- осіб із порушеннями руху;
- осіб похилого віку;
- для батьків або законних представників з дітьми.
Раніше МОЗ презентувало рамку цифрової компетентності працівника охорони здоров’я.
За матеріалом Експертус Медзаклад
