Даний Закон передбачає зміни до Кодексу законів про працю України (КЗпП) і надає нові можливості сторонам колективних угод для захисту своїх інтересів:
- передбачає, що на рівні підприємства (установи, організації) право укладати колективний договір матимуть всі працівники й роботодавці, зокрема роботодавці-ФОП;
- уточнює сферу дії колективних угод і договорів;
- розширює суб’єктний склад сторін колективних переговорів на галузевому рівні, ураховує пріоритетне право участі репрезентативних суб’єктів і дозволяє залучити до соціального діалогу новостворені профспілки;
- визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня — територіального, галузевого, локального тощо;
- встановлює взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого й територіального рівня та передбачає можливість укладати територіальні угоди в окремій галузі;
- врегульовує питання утворення спільного представницького органу сторони на будь-якому рівні діалогу;
- передбачає можливість зупиняти та призупиняти дію окремих положень колективних угод і договорів, приєднуватись до сторін угод і договорів нових суб’єктів;
- надає можливість залучати громадські об’єднання до участі в консультаціях, обміну інформацією, якщо їх цілі та напрями статутної діяльності відповідають суті питання, що розглядається.
Закон узгоджується з положеннями Європейської соціальної хартії і директив 23 та 533 ЄС. У процесі розроблення законопроєкт узгодили сторони соціального діалогу (профспілки і роботодавці) та експерти Міжнародної організації праці.
УВАГА! «Про колективні угоди та договори» від 23.02.2023 № 2937-ІХ набере чинності через шість місяців після закінчення/скачування воєнного стану. Відповідні зміни ВРУ внесе в КЗпП, а Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII втратить чинність.
За матеріалом Експертус Медзаклад
⚡ Інформація про заклад ⚡ Інформація для пацієнта ⚡ Інформація про пацієнта ⚡ Запити на доступ до інформації
