Антитіла до збудника COVID-19 мають близько 40% українців — ЦГЗ

UA RU
7 червня ЦГЗ розпочав перше в Україні серологічне дослідження, щоб визначити частку населення, яка має антитіла до коронавірусу SARS-CoV-2 — збудника COVID-19. За його попередніми результатами, такі антитіла мають не менше 40% українців

Як організувати протиепідемічний режим в умовах пандемії COVID-19

Щонайменше 40% українців мають антитіла до коронавірусу, — ЦГЗ

✅✅✅ COVID-19: карта контролю для керівника медзакладу

У червні—липні 2021 року у 40,5% учасників дослідження виявили визначувані антитіла класу IgG до одного з білків коронавірусу SARS-CoV-2 (RBD-домена S1-протеїну). Якщо цей показник екстраполювати на все населення України, то він, імовірно, буде в межах від 39,3% до 41,7% (95% довірчий інтервал).

Це значення ЦГЗ радить розцінювати як мінімальну частку українців, що були інфіковані SARS-CoV-2 із початку пандемії. Фактична ж кількість, імовірно, більша, адже на результати дослідження впливають чинники, як-от:

  • частина людей у певні періоди після інфікування не має антитіл до RBD-домена S1-протеїну, але має антитіла до інших білків — це буде додатково оцінено в рамках дослідження
  • через можливу нетривалу циркуляцію антитіл у частини людей, які перенесли COVID-19, вони могли зникнути до моменту дослідження
  • рівні антитіл могли бути занизькими для виявлення лабораторними методами або знаходитися на рівні, нижчому за поріг конкретної тест-системи

Усі ці аспекти ЦГЗ врахує під час поглибленого аналізу результатів дослідження. Повний звіт планують підготувати у вересні 2021 року.

«Наявність антитіл до коронавірусу, який спричиняє COVID-19, вказує, що людина раніше контактувала з вірусом, але не є ознакою хвороби. Виявлення антитіл не гарантує наявності імунітету до всіх штамів вірусу SARS-CoV-2 та не є підставою для відмови від вакцинації. На сьогодні невідомо, яким має бути рівень антитіл для захисту та як довго вони зберігаються», — наголошує ЦГЗ.

Довідково. Упродовж 5 тижнів в усіх регіонах України працювали 54 мобільні бригади. Із 7 червня до 9 липня 2021 року вони проводили забір крові та опитували українців. Запитання стосувалися:

  • досвіду захворювання на COVID-19
  • поведінки під час пандемії
  • дотримання карантинних норм
  • соціально-демографічних факторів, що можуть вплинути на інфікування, тощо

Усього до збору даних долучилися 154 інтерв’юери, 168 медичних працівників, 87 працівників і волонтерів Червоного Хреста. Центрифугували та зберігали зразки крові 129 закладів охорони здоров’я.

Бригади опитали та зібрали придатні для аналізу зразки крові від 6398 здорових дорослих людей, обраних випадковим чином. Третина учасників дослідження проживає в сільській місцевості, третина — в обласних центрах, ще третина — в інших містах і селищах міського типу.

Результати дослідження використають РНБО, МОЗ, ЦГЗ та інші державні установи і громадські організації. На їх основі вони збираються раціонально планувати подальші протиепідемічні й профілактичні заходи.

 

Нагадаємо, раніше вакциною Comirnaty від Pfizer-BioNTech МОЗ дозволило щеплювати дітей віком 12+: за яких умов.

За матеріалами сайту ЦГЗ

 

 

Атестація медичних працівників — 2025

Статті за темою

Усі статті за темою

Класифікація медичних відходів

З'ясуйте, до якої категорії належать медичні відходи. Дотримуйте вимог чинного законодавства та убезпечте заклад від поширення інфекцій, а себе — від відповідальності
129229

Ботулізм: симптоми, лікування та профілактика

Просвітницька робота серед пацієнтів має важливе значення для профілактики смертельно небезпечних хвороб. Медичні праціники мають знати симптоми ботулізму і ділитися інформацією пацієнтами
10316

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді