Пілотний проект розвитку екстреної медицини стартував цьогоріч. У рамках цього проекту:
- закуповують авто, програмне забезпечення та устаткування
- організовують навчальні заходи для медпрацівників
Як набрати бали до атестації 2020
У 2020 році надання екстреної медичної допомоги ввійде до обов’язкового пакету послуг, який оплачуватиме НСЗУ. Аби підписати такий договір, медзаклад повинен:
- мати статус КНП
- бути приєднаним до регіонального центру екстреної медичної допомоги з єдиною оперативно-диспетчерською службою
Переваги створення центральної диспетчерської служби у регіонах
Створення центральної диспетчерської служби у регіонах має кілька переваг як для медпрацівників, так і для пацієнтів.
До пацієнта, що викликав швидку, буде направлено бригаду, яка географічно знаходиться до нього найближче, без урахування адміністративного поділу у межах регіону. Це дасть змогу скоротити:
- тривалість обробки виклику до 1 хв у більшості випадків
- час доїзду до пацієнта — 10 хв – у містах, 20 хв – у селах
Окрім того, завдяки роботі єдиної диспетчерської служби можна отримати актуальну й достовірну інформацію про стан надання екстреної допомоги населенню.
Як закупляють обладнання для оперативно-диспетчерських служб
Нагадаємо, що в 2019 році для реалізації проекту розвитку екстреної медицини з Держбюджету виділили близько 1 млрд грн. Гроші розподілили між регіонами, щоб закупити обладнання для оперативно-диспетчерських служб.
МОЗ самостійно закупівель не проводить, проте контролює цей процес на місцях. Робоча група з питань удосконалення структури та оснащення системи екстреної медичної допомоги розробила методичні рекомендації щодо технічного завдання закупівель.
Місцева влада, у свою чергу, має погодити з МОЗ технічні та медичні дані про предмет закупівель, що мають відповідати вимогам методичних рекомендацій. Це дасть змогу уникнути дискримінації виробників.
