Змінено алгоритм діагностики кору та краснухи – законодавство

Як декларує Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції, боротьба з такими інфекціями, як кір та краснуха – одне з пріоритетних. Також воно вимагає високого рівня епідеміологічного нагляду, у тому числі, застосування всього арсеналу доступних методів лабораторної діагностики усіх підозрілих випадків.

Читайте: "Дослідження критичних випадків у акушерстві: методологія"

Не применшуючи значущості високого рівня охоплення населення щепленнями, не слід також недооцінювати важливість лабораторної діагностики на якомога більш ранніх етапах захворювання, а також постійного лабораторного контролю за циркуляцією вірусів країною.

Наказом МОЗ України від 17.05.2005 №188 «Про затвердження інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором» затверджено такий порядок лабораторних обстежень: при спорадичній захворюваності йому підлягають усі зареєстровані випадки, а в разі виникнення спалахів інфекції обстежують перших 3­-5 пацієнтів. Та, як показав багаторічний клінічний досвід, така система далека від досконалості та вимагає внесення змін.

Новий порядок проведення лабораторної діагностики

Відтепер навіть при спорадичній захворюваності на кір та краснуху зразки матеріалу забиратимуться у кожного пацієнта, підозрілого на наявність цих інфекцій, та направлятимуться до Центральної та регіональної Одеської лабораторій з діагностики кору та краснухи, що отримали акредитацію у лабораторній мережі Європейського Бюро ВООЗ із діагностики кору та краснухи до 1 січня 2019 року.

Матеріал, необхідний для лабораторної діагностики:

• Ізоляція та генотипування вірусів кору та краснухи – зразки сечі та носоглоткові змиви у період перших 3-х діб від моменту появи екзантеми.

• Визначення наявності специфічних антитіл класу ІgМ методом ІФА – сироватка крові з першої до 28-ї доби з моменту появи висипки.

За умови підвищення рівня захворюваності на кір та краснуху для підтвердження цих діагнозів вірусологічними лабораторіями міських/обласних лабораторних центрів МОЗ України потрібне дослідження сироваток крові. Але в усіх наступних випадках діагноз кору та краснухи може бути виставлено на підставі епідеміологічного зв’язку з лабораторно підтвердженим випадком.

Читайте: "Атестаційна справа медичної сестри"

Як стверджує Вусала Аллахвердієва, спеціаліст Бюро ВООЗ в Україні з питань імунізації та захворювань, що попереджаються вакцинацією, під час спалаху кожен ланцюжок передачі інфекції має бути виявленим та підтвердженим на матеріалі 1-2 зразків. За її словами, принаймні 80% діагнозів має базуватися на методі лабораторної діагностики. Не виняток —  відхилені або не зареєстровані підозрілі випадки.

Проведення лабораторного обстеження є обов’язковим при появі підозри на кір чи краснуху у вагітних жінок, навіть при вже підтвердженому спалаху і незалежно від фонової захворюваності або кількості раніше підтверджених випадків. Зразки для діагностики від цієї категорії пацієнток повинні бути направлені до Центральної та регіональної Одеської лабораторій з діагностики кору та краснухи.

У випадках пролонгованих спалахів слід кожні 2-3 місяці лабораторно тестувати 5-10 проб, взятих в інших підозрілих щодо кору та краснухи осіб, акцент варто робити на зразках сечі та змивах із носоглотки, що дозволить визначити відстежувати генотип вірусу.