Підготовка до анестезії та премедикація: роль медсестри

UA RU
Підготовка пацієнта до анестезії та операції — завдання доволі відповідальне, адже йдеться не тільки про виконання певних медичних маніпуляцій, а й про психологічну підтримку хворого, особливо якщо це дитина. Читайте, як проводити премедикацію та психологічно підготувати хворих до загального знеболювання.
Зміст статті:
Підготовка пацієнта до анестезії: медичні маніпуляції Премедикація в хірургії Премедикація у дорослих: психологічна підготовка Премедикація у дітей: психологічна підтримка

Приватна медична практика медсестер і медбратів

Медичні сестри мають не тільки проводити попередні маніпуляції перед операцією, а й інформувати пацієнтів щодо всіх аспектів і нюансів майбутньої процедури.

Підготовка пацієнтів до анестезії та операції передбачає 2 аспекти:

  • проведення необхідних медичних маніпуляції
  • психологічна підтримка та налаштування хворого на позитивний результат лікування

Розкажіть пацієнтам, що лікар-анестезіолог постійно і безперервно стежитиме за роботою всіх найважливіших органів їхнього організму протягом операції. Якщо відбуватимуться якісь зміни у стані, що найчастіше є проявом реакції на операцію або наркоз, то анестезіолог одразу відреагує на ситуацію і негайно нормалізує роботу систем організму, роблячи при цьому наркоз максимально комфортним і безпечним.

✅✅✅ Згода на медичне втручання пацієнтів різних вікових категорій

Підготовка до анестезії та премедикація: роль медсестри

Як поводитися з пацієнтом-боягузом

Підготовка пацієнта до анестезії: медичні маніпуляції

Попередьте, що дорослим пацієнтам напередодні операції вживання їжі дозволено до півночі. Вживати їжу, зокрема пити молоко, заборонено:

  • дітям молодше 6 місяців — за 4−6 годин до анестезії
  • дітям від 6 місяців до 3 років — за 6 годин до анестезії
  • дітям старше 3 років — за 6−8 годин до анестезії

Увечері напередодні операції пацієнт повинен прийняти гігієнічний душ, а вранці почистити зуби.

За призначенням лікаря ввечері напередодні операції і вранці пацієнтові ставлять очисну клізму.

Перед операцією важливо звільнити ротову порожнину від усіх штучних предметів (зубні протези, пірсинг) Нігті на руках мають бути ненафарбованими, також необхідно, щоб пацієнт зняв контактні лінзи і слуховий апарат.

Премедикація в хірургії

За 1−2 години до анестезії медична сестра — анестезистка за призначенням лікаря виконує премедикацію.

Премедикація — це попередня медикаментозна підготовка пацієнта до загального знеболювання при хірургічному втручанні з метою профілактики, запобігання чи зменшення виникнення можливих ускладнень.

Залежно від типу оперативного втручання премедикацію виконують у відділенні хірургічного профілю або безпосередньо в операційній (на операційному столі). Зазвичай процедуру виконує медична сестра — анестезистка за розпорядженням лікуючого лікаря або анестезіолога.

Премедикацію виконують після всіх інших підготовчих, діагностичних та лікувальних маніпуляцій безпосередньо перед початком операції. Адже введені ліки мають подіяти, що займає близько 30 хвилин, а їхня дія в організмі людини може тривати лише до 2 годин з моменту введення.

Класична схема премедикації передбачає введення 3 груп препаратів:
  • анальгетики (морфін)
  • антигістамінні (димедрол, супрастин)
  • холінолітики або М-холінолітики (атропін, метацин)

Сучасна схема медикаментозної підготовки до анестезії потребує введення анальгетиків або психотропних засобів заспокійливої дії (транквілізатори, нейролептики).

При використанні холінергических препаратів (галотан) або можливому подразненні дихальних шляхів (інтубація трахеї, бронхоскопія) обов'язковим препаратом премедикації є холінолітики (антихолінергічні препарати) для блокування вагальних рефлексів. Порушення цього правила може призвести до виникнення брадикардії з можливим зниженням артеріального тиску і розвитком більш серйозних порушень серцевого ритму.

NB! Препарати для премедикації найчастіше вводять внутрішньом'язово, рідше внутрішньовенно, перорально або ректально.

Дозу препаратів для медикаментозної підготовки до анестезії визначають відповідно до маси і віку пацієнта, адже премедикація дітям і дорослим різної комплекції проводиться відповідно різними дозами препаратів. Після її проведення пацієнту не можна вставати з ліжка і самостійно пересуватися.

Домедична допомога дітям до семи років ► ТЕСТ

Премедикація у дорослих: психологічна підготовка

Психологічна підготовка передбачає встановлення доброзичливих стосунків з пацієнтом та ознайомлення його з тим, як буде відбуватися транспортування в операційну, яка орієнтовна тривалість операції і коли його повернуть у палату.

При спілкуванні з хворим і виконанні маніпуляцій медичні сестри повинні відвертати увагу пацієнтів від неприємних думок, вселяти їм віру в одужання. При цьому варто враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта і його психологічний стан: одного хворого треба умовити потерпіти («Буде трохи неприємно, та зате потім відчуєте полегшення»), іншого відволікти розмовою на будь-яку тему, наприклад запитати, чи пацієнт дивився вчорашні новини та що він думає з цього приводу.

Часто хворі запитують медичних сестер про деталі свого діагнозу і прогнози щодо одужання. Ні в якому разі не можна повідомляти хворому хворому про наявність у нього невиліковного захворювання.

Що стосується прогнозу, то завжди треба висловлювати тверду впевненість у сприятливому результаті. При цьому не слід запевняти важкохворого, що захворювання у нього «несерйозне» і він «скоро випишеться», оскільки часто пацієнти непогано обізнані про характер своєї хвороби і при надмірно оптимістичних відповідях втрачають довіру до персоналу.

✎Краще відповісти приблизно так: «Звичайно, хвороба у вас нелегка і лікуватися доведеться довго, але в нашому закладі працюють найкращі лікарі, тому врешті-решт все буде добре». Всі відомості, які медична сестра дає хворим, мають бути погоджені з лікарем.

Нерідко хворі вступають у розмову з молодшим персоналом, отримуючи від нього непрофесійну інформацію. Медичні сестри мають стежити, щоб працівники закладу без медичної освіти не давали жодних консультацій, а старші медичні сестри мають постійно виховувати санітарок, техніків, буфетників, пояснюючи їм основи медичної деонтології.

У присутності хворого не слід застосовувати малозрозумілі йому терміни, а також такі характеристики, як «кров’яне», «гнійне» тощо.

✅✅✅ Медична етика: складні ситуації та поради на щодень

Інколи хворі, що перебувають у стані наркотичного сну і навіть поверхневої коми, можуть чути і сприймати розмови в палаті. Хворого треба всебічно оберігати від психічної травми, яка може погіршити його стан, а в деяких випадках призвести до відмови від лікування або навіть спроби самогубства.

Деякі пацієнти в період підготови до анестезії стають нетерплячими, підозрілими. У них можуть розвинутись галюцинації, марення. У спілкуванні з такими пацієнтами особливо необхідні терпіння і такт. Неприпустимо сперечатися з ними, але треба пояснити важливість лікувальних заходів, спробувати переконати їх в необхідності проведення процедури.

Якщо хворий неохайний у ліжку, ні в якому разі не можна докоряти йому в цьому, показувати свою відразу і незадоволеність. Як би часто не доводилося міняти постільну білизну, робити це треба так, щоб хворий не відчувати себе винним.

У той самий час окремі хворі не у важкому стані можуть проявляти недисциплінованість, порушувати лікувальний режим: курити в палатах, вживати спиртні напої. У таких випадках медична сестра повинна рішуче заборонити будь-яке порушення дисципліни, унеможливити повторення інциденту за своєї відсутності. При цьому варто бути суворою, але не грубою. Інколи досить пояснити пацієнтові, що його поведінка шкодить не лише йому, а й іншим хворим.

Про всі випадки порушення хворим лікувального процесу та дисципліни необхідно повідомляти лікарю, оскільки це може бути викликано погіршенням стану хворого і сигналом, що треба якнайшвидше змінити лікувальну тактику.

Премедикація у дітей: психологічна підтримка

Якщо операції потребує не дорослий, а дитина, то завдання медичних сестер значно ускладнюється: необхідно не тільки психологічно підтримувати маленького пацієнта, а й заспокоювати батьків, радити їм, як ліпше вберегти сина чи доньку від стресу.

Зазвичай батьків турбує той факт, що анестезія може завдати шкоди здоров’ю їхньої дитини. Медична сестра має заспокоїти їх та запевнити, що всі ці побоювання є марними. Наркоз і анестезія сьогодні досить безпечні для життя і здоров’я пацієнтів, порівняно з часами, коли для стеження за роботою систем організму анестезіолог використовував лише стетоскоп і тонометр.

Сучасну анестезію і наркоз проводять висококваліфіковані фахівці, які використовують у своїй роботі широкий спектр безпечних лікарських препаратів, а також надійне моніторингове обладнання.

Щодо здійснення психологічної підготовки дитини до госпіталізації, а також майбутньої анестезії та операції, то, на відміну від екстрених операцій, коли оперувати потрібно швидко і терміново, при плановій операції у медичного персоналу завжди в запасі достатня кількість вільного часу та можливостей.

NB! Хороша психологічна підготовка до анестезії чи операції дає змогу значно знизити занепокоєння, хвилювання і страх дитини перед анестезією і операцією, а також пришвидшує процес післяопераційного одужання.

Дуже важливо надати дитині всю необхідну інформацію про майбутню анестезію, операцію та подальше лікування у закладі охорони здоров’я в доступній для неї формі. Дитина набагато краще перенесе процедуру, якщо матиме уявлення про те, що буде відбуватися і чому це так необхідно для неї. Медична сестра має постійно перебувати разом з дитиною протягом всього підготовчого періоду.

Характер страхів і побоювань дітей дуже сильно залежить від їхнього віку. Так, діти молодшого віку найбільше бояться залишитися одні, бояться розлучитися з батьками. Дитина буде почувати себе набагато впевненіше, якщо батькам дозволять бути поруч до моменту, поки вона не впаде в наркозний сон.

Діти старшого віку, як правило, мають більш складні душевні переживання. Їх хвилює, що буде робити хірург з їх тілом, які будуть проводитися розрізи, чи залишаться після операції рубці на шкірі, чи буде під час операції боляче, а також чи прокинуться вони після наркозу.

Також дітей лякає перспектива больових відчуттів, навіть незначних. За можливості анестезіолог проводить всі неприємні і хворобливі маніпуляції тільки після занурення дитини в сон (анестезію, наркоз).

Якщо ж анестезія спочатку вимагає катетеризації периферичної вени (установки «крапельниці»), то анестезіолог використовує місцевий знеболюючий гель, який наносить на ділянку шкіри, де планується катетеризація.

Перед проведенням операції та транспортуванням в операційну медична сестра доступною мовою повинна пояснити дитині всі подальші дії. Зокрема те, що медична сестра проведе медикаментозну підготовку до анастезії, тобто дасть дитині ліки, які викликають сонливість, а також позбавлять тривоги і занепокоєння. Найчастіше ліки, які використовують для премедикації, дають дитині у вигляді мікстури; іноді виконують внутрішньом’язову ін’єкцію.



зміст

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді