Реабілітація пацієнтів з ампутацією кінцівки: сучасні підходи та етапи відновлення

журналу «Довідник головної медичної сестри»
журналу «Довідник головної медичної сестри»
Автор
завідувач відділення екстреної медичної допомоги КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Вінниця
Реабілітація пацієнтів з ампутацією кінцівки — складний, поетапний та тривалий процес, який потребує індивідуального підходу та злагодженої роботи мультидисциплінарної команди

Ампутація кінцівки — важкий медичний, функціональний та психосоціальний виклик для пацієнта. Вона може бути наслідком бойових травм, дорожньо-транспортних пригод, виробничих ушкоджень, ускладнень цукрового діабету, судинних захворювань, інфекцій або онкологічних процесів.

Стандарти і протоколи МОЗ

Кількість осіб з ампутаціями кінцівок в Україні останнім часом, через ведення активних бойових дій, суттєво зростає як серед дорослих, так і серед дітей.

Ампутація кінцівки: нормативна база

Реабілітаційну допомогу пацієнти з ампутацією кінцівки отримують з дотриманням вимог наступних нормативних документів:

  • Закону України «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я» від 03.12.2020 № 1053-IX;
  • постанови КМУ «Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я» від 16.12.2022 № 1462;
  • постанови КМУ «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я» від 03.11.2021 № 1268;
  • наказу МОЗ «Про затвердження Порядку організації надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах» від 16.11.2022 № 2083 ;
  • наказу МОЗ «Стандарт реабілітаційної допомоги «Надання реабілітаційної допомоги при ампутації кінцівки у дорослих та дітей» від 11.12.2025 № 1868 ;
  • клінічної настанови, заснованої на доказах «Надання реабілітаційної допомоги при ампутації кінцівки у дорослих та дітей»;
  • наказу МОЗ «Про затвердження порядку надання спеціалізованої медичної допомоги з застосуванням методу остеоінтегративного протезування» від 26.05.2025 № 873;
  • наказу МОЗ «Про затвердження Переліку протипоказань для надання реабілітаційної допомоги високого обсягу особі, яка потребує реабілітації, у стаціонарному відділенні післягострої та довготривалої реабілітації та внесення зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110» від 17.05.2023 № 915;
  • наказу МОЗ «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної та реабілітаційної допомоги в системі Міністерства охорони здоров'я України» від 28.09.2012 № 751.

Фахівці, залучені до надання реабілітаційної допомоги при ампутації кінцівки

Ефективна реабілітація можлива лише за умови роботи мультидисциплінарної команди, до складу якої входять:

  • лікар фізичної та реабілітаційної медицини (очолює роботу мультидисциплінарної команди);
  • хірург або травматолог-ортопед;
  • фізичний терапевт;
  • ерготерапевт;
  • протезист-ортезист;
  • психолог або психотерапевт;
  • медична сестра/брат з реабілітації;
  • асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів;
  • соціальний працівник;
  • лікар загальної практики – сімейний лікар;
  • лікар-педіатр;
  • лікар-хірург дитячий;
  • лікар-хірург судинний;
  • лікар-ортопед-травматолог;
  • лікар-ортопед-травматолог дитячий;
  • лікар-психіатр;
  • лікар-психіатр дитячий.

Кількість фахівців та їх професійний склад визначають в кожній конкретній ситуації окремо залежно від потреби пацієнта.

Як організувати скринінги здоров’я 40+

Етапи реабілітації після ампутації кінцівки

Реабілітаційну допомогу пацієнти з ампутованою кінцівкою отримують на різних рівнях надання медичної допомоги залежно від стану та потреб пацієнта, періоду лікування, а саме:

  • впродовж гострого реабілітаційного періоду – в нереабілітаційних відділеннях медичних закладів, в тому числі й відділеннях хірургічного профілю;
  • впродовж післягострого та довготривалого періоду – в стаціонарних відділеннях післягострої та довготривалої реабілітації, відділеннях первинного та складного протезування реабілітаційних закладів.

Етапи реабілітації

Залучені фахівці

Основні завдання та обсяг реабілітаційної допомоги

Гострий реабілітаційний період

 

Лікуючим лікарем є лікар-спеціаліст залежно від основної патології.

Надання реабілітаційної допомоги надають в мобільному режимі фахівці з реабілітації стаціонарних відділень післягострої та довготривалої реабілітації

 

Реабілітаційну допомогу розпочинають відразу, як тільки отримали згоду на таке втручання.

Обсяг реабілітаційної допомоги впродовж усього періоду є низьким, за потреби може бути подовжений максимально до однієї години на день.

До основних завдань реабілітаційного періоду належать:

  • догляд за післяопераційною раною;
  • профілактика інфекційних ускладнень;
  • контроль набряку кукси (позиціонування, компресія);
  • профілактика контрактур (правильне положення кінцівки);
  • рання мобілізація;
  • дихальна гімнастика;
  • психологічна підтримка;
  • знеболення, у тому числі лікування фантомного болю;
  • формування кукси (еластичне бинтування або використання компресійних чохлів, масаж кукси, десенсибілізація (зменшення гіперчутливості), вправи для зміцнення м’язів, тренування опори та рівноваги

Післягострий реабілітаційний період

Фахівці мультидисциплінарної команди. В разі проведення реабілітації дітям залучають фахівців мультидисциплінарної робочої команди, кожний член якої має досвід роботи з дітьми

Реабілітаційну допомогу розпочинають відразу по завершенню реабілітаційної допомоги в післягострому періоді.

До основних завдань реабілітаційного періоду належать:

  • профілактика станів, які можуть перейти в хронічну форму;
  • підготовка до протезування (розвиток сили, витривалості та координації; навчання пересуванню без протеза (милиці, ходунки, візок); оцінка функціонального стану; підбір типу протеза відповідно до рівня ампутації та потреб пацієнта)

Довготривалий реабілітаційний період

Залучені фахівці мультидисциплінарної команди.

В разі проведення реабілітації дітям залучають фахівців мультидисциплінарної робочої команди, кожний член якої має досвід роботи з дітьми

Реабілітація спрямована на:

  • повернення пацієнта до повсякденного життя;
  • відновлення працездатності або перекваліфікацію;
  • участь у спорті та рекреаційній активності;
  • підтримку психологічного благополуччя.

Об’єм реабілітаційної допомоги модифікують залежно від типу ампутації. При ампутації нижніх кінцівок роблять акцент на відновленні ходи, рівноваги, профілактиці перевантаження здорової кінцівки. При ампутації верхніх кінцівок реабілітаційну допомогу скеровують на відновлення тонких рухів, навичок самообслуговування, використання функціональних та міоелектричних протезів.

Реабілітаційну допомогу в довготривалому реабілітаційному періоді надають як в стаціонарних умовах (у випадках складного протезування верхньої та нижньої кінцівки, при потребі повторного протезування), так і в амбулаторних чи домашніх умовах.

Показана періодична підтримуюча реабілітаційна допомога, що дає змогу забезпечити її послідовне та безперервне проведення

Зверніть увагу! Кожний етап реабілітаційної допомоги розпочинають та закінчують реабілітаційним обстеженням.

Ампутація часто супроводжується депресією, тривожними розладами, посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Тому впродовж усього періоду реабілітації пацієнта забезпечують психологічною допомогою, яка містить  індивідуальне та групове консультування, роботу з родиною, формування мотивації до реабілітації.

додаток

Як планувати й контролювати БПР через особисті освітні портфоліо

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді