МОЗ оновило стандарт медичної допомоги пацієнтам з ураженнями пульпи тимчасових зубів. Дізнайтеся про сучасні підходи до діагностики, лікування та ведення пацієнтів із цим захворюванням
Терапія пульпи тимчасових зубів — важливий компонент дитячої стоматології, що сприяє не лише здоровому функціонуванню молочних зубів, а й формуванню правильного прикусу, нормальному прорізуванню постійних зубів та запобіганню ускладненням.
Зверніть увагу! Пульпа тимчасового зуба — це судинно-нервовий пучок, який забезпечує трофіку, чутливість та імунний захист зуба. Її запалення (пульпіт) у дітей розвивається швидше, ніж у дорослих, і часто — без виражених симптомів.
Управління відходами у стоматології
Терапія пульпи тимчасових зубів: нормативна база
Терапію пульпи тимчасових зубів регламентують наступні нормативні документи:
- Наказ МОЗ «Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Терапія пульпи тимчасових зубів», «Терапія пульпи постійних несформованих зубів» від 05.03.2025 № 392 (далі — Наказ № 392)
- Клінічна настанова, заснована на доказах «Терапія пульпи тимчасових та незрілих постійних зубів», 2024 р.
Класифікація станів пульпи у дітей
Розрізняють наступні стани пульпи тимчасових зубів:
- Нормальна пульпа та періодонтит – больовий синдром відсутній, каріозна порожнина невелика, порожнина зуба не розкрита, безболісна перкусія та пальпація в проєкції верхівок коренів, рентгенограма без патологічних змін.
- Оборотний пульпіт (у зубі з нормальним періодонтом) – можливий короткочасний спровокований біль, чи дискомфорт як реакція на холодне чи солодке; глибока каріозна порожнина не сполучається з порожниною зуба, чи сполучення вдається виявити тільки після екскавації дентину; зондування каріозної порожнини болісне, пульпа незначно кровоточить з виділенням світло-червоної крові; характерна чутливість зуба до холодного.
- Необоротний пульпіт тимчасового зуба – перебігає на фоні незміненого періодонту чи апікального періодонтиту; можлива профузна пульпова кровотеча з темним кольором крові; на рентгенограмі - фуркаційна/апікальна рентгенпрозорість чи рентгенографічні ознаки патологічної резорбції/внутрішньокореневої резорбції; позитивний холодовий тест.
- Необоротний пульпіт із симптомами (гострий) – характерний спонтанний нападоподібний чи спровокований холодним, чи гарячим подразником біль; зондування дна каріозної порожнини та вертикальна перкусія болісні; глибока каріозна порожнина не сполучається з порожниною зуба; зондування каріозної порожнини болісне, провокує кровоточивість. Можливий безбольовий перебіг необоротного пульпіту.
- Некроз пульпи – можливий безсимптомний перебіг чи виникнення спонтанного болю середньої чи високої інтенсивності; каріозна порожнина як правило сполучається з порожниною зуба; зондування порожнини зуба безболісне; реакція на холодовий подразник відсутня.
Дана класифікація важлива для вибору лікувальної тактики.
Діагностика пульпіту тимчасових зубів
Алгоритм діагностики пульпіту тимчасових зубів містить декілька послідовних етапів, що викладені в таблиці нижче.
Напрямок діагностики | Діагностичні знахідки |
Збір скарг та анамнезу | Деталізують симптоми, оцінюють характеристики болю: - локалізацію;
- тривалість;
- реакцію на подразники;
- обставини виникнення болю;
- обставини полегшення болю
|
Клінічний огляд | Оцінюють: - глибину каріозної порожнини;
- наявність її сполучення з порожниною зуба;
- чутливість дна каріозної порожнини при зондуванні;
- колір і характер кровотечі
|
Рентгенологічне дослідження | Ключовий метод диференціації оборотного та необоротного пульпіту. Виконують прицільні та панорамні знімки |
Холодовий тест | Виконують у випадку, якщо можливо адекватно оцінити реакцію дитини на нього. Холодовий тест не є надійним у тимчасових зубах |
Бажано налагодити динамічне спостереження за дитиною впродовж усього часу проходження лікування. До алгоритму обстеження має входити повторне визначення факторів ризику розвитку та прогресування карієсу тимчасових зубів, уточнення приналежності пацієнта до певної групи ризику, перегляд програми лікування та профілактики захворювання.
Ліцензійні порушення в стоматології: приклади судових справ
Лікування пульпіту тимчасових зубів
Основною метою лікування пульпіту тимчасових зубів є збереження життєздатності пульпи, а при необоротних змінах – безпечне видалення інфікованої тканини та збереження зуба в зубному ряду, а також унеможливлення поширення патологічного процесу на оточуючі тканини.
Лікування пульпіту тимчасових зубів поділяється на:
- вітальні методи – використовують за умови життєздатної пульпи (зуб не має ознак та симптомів необоротного пульпіту);
- невітальні – використовують при некротизованій чи необоротно ураженій пульпі.
На вибір методу лікування впливає історія розвитку захворювання, значення залученого зуба для загального розвитку дитини, можливість застосування альтернативного методу лікування та можливість реставрації зуба.
Перед початком лікування лікар повинен інформувати самого пацієнта та членів його сім’ї щодо стану пацієнта, перебігу захворювання, плану обстеження та лікування.
Метод лікування | Покази до використання | Методика виконання |
Методи вітальної терапії |
Захисний лайнер (тонко нанесений матеріал, розміщений на дентині над поверхнею прилеглої пульпи) | Наявність глибокої каріозної порожнини без ураження пульпи | В якості лайнера використовують: - мінеральний триоксидний агрегат (МТА);
- трисилікатний цемент;
- гідроксид кальцію
Допомагає мінімізувати пошкодження пульпи, сприяє загоєнню тканини пульпи чи мінімізації післяопераційну чутливість |
Непряме покриття пульпи | Наявність глибокої каріозної порожнини з ризиком ураження пульпи | Демінералізований дентин покривають біосумісним матеріалом, щоб створити біологічну пломбу. Ефективніше від прямого покриття пульпи та пульпотомії. В довгостроковій перспективі не порушує фізіологічної зміни зубів |
Пряме покриття пульпи | Застосовують при точковому оголенні пульпи ≤1 мм без ознак запалення | Використовують біосумісний матеріал: МТА чи гідроксид кальцію. Сприяє загоєнню пульпи та утворенню репаративного дентину. Успіх лікування залежить від герметичності реставрації |
Пульпотомія | Показана при: - оголенні пульпи, що сталась під час препарування каріозної порожнини;
- випадковому оголенні пульпи;
- травматичному оголенні пульпи
Не повинно бути рентгенологічних ознак інфекції чи патологічної резорбції | Здійснюють ампутацію коронкової пульпи та контроль кровоточивості пульпи. Для покриття кореневої живої пульпи використовують МТА та формокрезол. Виконують реставрацію зуба за умови достатнього збереження коронкової його частини |
Методи невітального лікування |
Пульпектомія | Показана при: - некротизованій пульпі;
- необоротно запаленій пульпі
| Процедуру виконують в декілька етапів: - очищення та розширення каналів;
- іригація хлоргексидином, гіпохлоритом натрію чи стерильною водою або сольовим розчином;
- висушування каналів;
- обтурація каналів матеріалом, що розсмоктується (цинк оксид евгенольна паста – ZOE; паста на основі йодоформу та ін.);
- реставрація зуба.
Контролюють успіх лікування клінічно та рентгенологічно щонайменше кожні 12 місяців |
Стабілізація ураження з відновленням зуба | Використовують в тимчасових зубах з необоротним пульпітом та при некрозі пульпи | В пульпову камеру поміщають розчин з антибіотиків для швидкої дезінфекції кореневих каналів. Використовують суміш з трьох антибіотиків: - ципрофлоксацину;
- метронідазолу;
- кліндаміцину.
Метод рекомендовано застосовувати обмежено через ризики алергії та антибіотикорезистентності. Інструментацію кореневих каналів не проводять. |
Зверніть увагу! Метод девітальної пульпотомії з використанням параформальдегіду — низькоефективний та небажаний через високий ризик ускладнень, допускається лише у виняткових ситуаціях (технічна неможливість анестезії, невідкладність).
Під час усього часу лікування пацієнту виконують періодичні клінічні та рентгенографічні обстеження тимчасового зуба та оточуючих тканин. Частота проведення таких обстежень залежить від клінічної ситуації та може призначатись кожні 6 місяців чи частіше (при наявності гострої інфекції зуба). У випадку застосування методу пульпотомії тимчасового зуба рентгенологічний контроль показаний принаймні один раз на рік, оскільки відсоток успіху пульпотомії з часом зменшується.
Сучасні стандарти лікування передбачають максимально біологічний підхід, пріоритет вітальних методів, застосування біосумісних матеріалів та ретельний контроль якості реставрацій і результатів лікування.
