Екстрена медична допомога в Україні: аналіз змін

Екстрена медична допомога — це медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я (ст. 1 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VI).

Система екстреної медичної допомоги (ЕМД) в Україні функціонує на безоплатній основі та надає допомогу пацієнтам в невідкладному стані та травмованим при нещасних випадках з масовою кількістю постраждалих. Структурною одиницею станції екстреної (швидкої) медичної допомоги чи центру екстреної медичної допомоги, завданням якої є надання допомоги людині у невідкладному стані як на місці події, так і під час транспортування до закладу охорони здоров’я, є бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги. Здійснити виклик екстреної медичної допомоги має право кожен громадянин України а також будь-яка інша особа.

У 2024 році продовжиться трансформація системи ЕМД. Окрім покращення матеріально-технічної бази, продовжаться зміни підходів до підготовки медичних працівників та перепідготовки водіїв системи ЕМД.  

Особистий бренд лікаря: 9 відповідей на запитання

Екстрена медична допомога в Україні: законодавча база

У своїй діяльності служба екстреної медичної допомоги керується Законом України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VI, а також низкою постанов КМУ та наказів МОЗ:

• постанова КМУ «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» від 16.12.2020р. № 1271 (далі — Постанова № 1271)
• постанова КМУ «Деякі питання реалізації експериментального проекту із здійснення освітніх заходів та проведення оцінки якості знань (компетентностей) працівників системи екстреної медичної допомоги на національному рівні» від 03 листопада 2021р. № 1181 (далі — Постанова № 1181)
• постанова КМУ «Деякі питання організації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 28.12.2020р. № 1359 (далі — Постанова № 1359)
• постанова КМУ «Деякі питання виконання функцій медицини катастроф» від 09.06. 2023р. № 586 (далі — Постанова № 586)
• наказ МОЗ «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги пацієнтам із гострим мозковим інсультом» від 15.06.2023р. № 1091
• наказ МОЗ «Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги» від 19.05.2020р. № 1167 
• наказ МОЗ «Про затвердження Примірного табеля оснащення структурних підрозділів системи екстреної медичної допомоги» від 05.06.2020р. № 1311
• наказ МОЗ «Про затвердження Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та Порядку транспортування пацієнтів (постраждалих) бригадами екстреної (швидкої) медичної у заклади охорони здоров’я» від 26.03.2021р. № 583 (далі — Наказ № 583)
• наказ МОЗ «Про затвердження Єдиного класифікатора попередніх діагнозів для бригад екстреної медичної допомоги» від 05.11.2020р. № 2524
• наказ МОЗ «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги» від 05.06.2019р. № 1269
• наказ МОЗ «Про затвердження Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та Порядку транспортування пацієнтів (постраждалих) бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги у заклади охорони здоров’я» від 26.03.2021р. року № 583
• наказ МОЗ «Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії» від 09.03.2023р. № 408
• уніфікованими клінічними протоколами екстреної медичної допомоги, що затверджені наказом МОЗ від 21.06.2016р. № 612:
  • Травма органів грудної клітки – пневмоторакс
  • Масивна кровотеча з кінцівок
  • Зовнішня кровотеча з тулуба та шиї
  • Адаптована настанова «Тактична екстрена медична допомога»
• уніфікованими клінічними протоколами екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та кардіореабілітації:
  • «Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST», затверджений наказом МОЗ від 14.09.2021р. № 1936
  • «Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST», затверджений наказом МОЗ від 15.09.2021р. № 1957 
  • «Цукровий діабет 1 типу у дорослих» від 26.01.2023 № 151
• стандартами екстреної медичної допомоги:
  • «Опіки» від 09.10.2023р. № 1767
  • «Медичне сортування пацієнтів різних вікових груп у відділенні екстреної (невідкладної) медичної допомоги, затверджений наказом МОЗ від 03.02.2022р. № 210
  •  «Медичне сортування при масовому надходженні постраждалих на ранньому госпітальному етапі», затверджений наказом МОЗ від 24.02.2022р. № 368 
  • «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» зі змінами, внесеними наказом МОЗ України №230 від 04.02.2022р. «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджений наказом МОЗ від 28.03.2020р. № 722
  • Надання медичної допомоги постраждалим з геморагічним шоком на догоспітальному та госпітальному етапах при травмі, затверджений наказом МОЗ від 11.07.2022р. № 1192 
• методичними рекомендаціями:
  • з проведення деконтамінації постраждалих внаслідок дії хімічних, радіаційних чинників та біологічних агентів, затверджені наказом МОЗ 27.05.2011р. № 322
  • щодо етапності надання медичної допомоги пораненим та травмованим, затверджені наказом МОЗ від 02.03.2022р. № 391
  • щодо медичної допомоги постраждалим з опіками на етапах евакуації від 03.03.2022р. № 402
  • щодо конверсії турнікета у травмованих в зонах тактичної екстреної медичної допомоги, затверджені наказом МОЗ від 04.03.2022р. № 412
  • щодо організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок дії хімічних агентів на етапах евакуації, затверджені наказом МОЗ від 13.03.2022р. № 478 
  • щодо надання екстреної медичної допомоги постраждалим на догоспітальному етапі в умовах бойових дій/воєнного стану, затверджені наказом МОЗ від 15.03.2022р. № 488
  • щодо організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок дії фосфорних боєприпасів, затверджені наказом МОЗ від 20.03.2022р. № 506
  • щодо дій у зонах ядерного ураження, затверджені наказом МОЗ від 06.04.2022р. № 585
  • щодо організації надання закладами охорони здоров'я екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок дії хімічних, біологічних та радіологічних агентів (зброї масового ураження), затверджені наказом МОЗ від 11.04.2022р. № 607
  • щодо надання медичної допомоги постраждалим внаслідок дії агентів біологічної зброї, затверджені наказом від 28.06.2022 № 1116 
  • щодо знеболення на етапах евакуації, затверджені наказом МОЗ від 28.06.2022р. № 1122

Стандарти і протоколи, які МОЗ затвердило у 2021—2024 роках

Як функціонує оперативно-диспетчерська служба

Постанова № 1359 визначає порядок функціонування оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Відповідно до вказаного документа основними завданнями ЦОД (центральна оперативно-диспетчерська) є:

• прийом та опрацювання звернень за екстреною меддопомогою, супровід дії бригад на догоспітальному етапі
• надання цілодобової консультативної допомоги з застосуванням засобів телемедицини
• формування банку даних стосовно процесу надання екстреної медичної допомоги
• моніторинг якості прийому викликів та надання ЕМД
• оперативне реагування та контроль стану функціонування усіх складових екстреної медичної допомоги.

В структурі центру постійно діє одна ЦОД служба. Весь документообіг ведеться в електронному вигляді. Робочі місця диспетчерів автоматизовані. Щоб забезпечити безперебійну роботу з обслуговування звернень центри можуть сформувати резервну оперативно-диспетчерську службу. Вона починає функціонувати у випадку виникнення збою в роботі основної ОДС.

Звернення за ЕМД від населення надходять:

• за номером телефону 103 — єдиний телефонний номер екстреної меддопомоги
• за номером телефону 112 — єдиний телефонний номер системи екстреної допомоги населенню
• за допомогою інших телекомунікаційних засобів

У штаті оперативно-диспетчерської служби визначені диспетчери за декількома напрямками:

Час отримання кожного виклику автоматично фіксується. Кожний дзвінок записується та зберігається у сховищі електронної медичної інформаційної системи впродовж трьох років. Уся інформація в режимі он-лайн передається до інформаційно-аналітичної системи «Централь-103», що дає змогу забезпечити високий рівень якості роботи, здійснювати контроль за дотриманням стандартів загалом.

Наказом № 583 затверджені єдині вимоги до викликів бригад ЕМД, перелік симптомів, за яких диспетчер ЕМД зафіксує звернення та скерує за зазначеною адресою бригаду, а також перелік ситуацій, за яких бригада не виїжджає.

Прописані чіткі вимоги й до особи, яка здійснює виклик. Насамперед вона має повідомити диспетчеру 103 усю необхідну інформацію, що дозволить щонайшвидше допомогти пацієнту, а саме вказати:

• точну адресу чи орієнтири місця виклику, оптимальний шлях для під’їзду
• наявність небезпек (якщо такі є), необхідність задіяти інші служби
• дані про пацієнта та його стан
• дані про себе та контакти, за якими можна буде уточнити інформацію

Разом з тим диспетчер попередить особу, яка робить виклик, що необхідно:

• потурбуватись про безпечні умови для роботи бригади екстреної медичної допомоги — ізолювати агресивних тварин, усунути інші існуючі небезпеки
• допомогти транспортувати пацієнта до спеціалізованого санітарного автомобіля — самостійно, або долучити до цього інших осіб
• підготувати документи пацієнта — бажано

З набуттям чинності Єдиного класифікатора попередніх діагнозів в основу діагнозу покладають основні симптоми та скарги. Класифікатор розроблений на базі Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги ІСРС-2-Е. Такий підхід є особливо доречним на догоспітальному етапі, оскільки бригада ЕМД має досить обмежений час та брак діагностичних можливостей, щоб встановлювати діагноз відповідно до МКХ.

Моніторинги НСЗУ: досвід КНП, яке пройшло перевірку

• Як розпочалася перевірка
• Що перевіряли
• Яких вимог дотримувати

Екстрена медична допомога: розподіл звернень пацієнтів

Із 1 січня 2021 року діють нові критерії виклику бригад екстреної медичної допомоги.

Час доїзду бригади ЕМД до пацієнта більше залежить не від територіальної належності, а від пріоритетності стану хворого. Залежно від стану пацієнта й обставини подій опираючись на перелік причин звернень та скарг про необхідність надання ЕМД, диспетчер з прийому викликів розподіляє звернення відповідно до Постанови № 1271 на чотири категорії:

• критичні
• екстрені
• неекстрені
• непрофільні

ЕМД: категорії викликів та алгоритм дій диспетчера

Кошти на відбудову: 5 рекомендацій щодо участі в міжнародних програмах

Як відбувається перепідготовка водіїв ЕМД

Екстрений медичний технік – це немедичний працівник (водій) бригади екстреної медичної допомоги, котрий підготовлений у відповідності до кваліфікаційних характеристик.

Вступити на навчання щоб здобути професію екстреного медичного техніка можуть особи, які мають повну або базову загальну середню освіту та посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем.

Навчальна програма розділена на дві частини:

1. Очна частина – проходить на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
2. Заочна частина (виробнича практика) – проходить на навчально-виробничих дільницях та робочих місцях.

Навчальна програма розподілена на певну кількість модулей:

• модуль з оволодіння принципами роботи екстреної медичної служби;
• модуль з оволодіння основами домедичної допомоги (відновлення прохідності дихальних шляхів, реанімаційних заходів у дорослих та дітей, гострих розладах дихальної функції, серцево-судинної системи);
• модуль з оволодіння основами професійної підтримки життя - правила надання допомоги постраждалим в екстремальних ситуаціях та осередках катастроф.

Навчальні програми та плани погоджують з роботодавцями та органами управління освітою. Плани обов’язково корегують залежно від потреб роботодавця виходячи з сучасних технологій та матеріалів. 

Під час навчання курсанти користуються манекенами різного напрямку (для серцево-легеневої реанімації, для роботи з дихальними шляхами, дітей різного віку) та обладнання:

• пристрої для зупинки кровотечі;
• повітроводи;
• обладнання для проведення штучної вентиляції легень (мішок Амбу, нереверсивна киснева маска, бар’єрний пристрій для ШВЛ);
• обладнання для іммобілізації – шини іммобілізаційні, шийні комірці;
• навчальний автоматичний зовнішній дефібрилятор.

Перед початком навчання передбачений вхідний контроль знань, умінь та навичок.

По завершенню навчання проводять оцінку якості знань (компетентостей) для визначення рівня знань та практичних навичок передбачених медико-технологічними документами із стандартизації екстреної медичної допомоги.

По завершенню навчання та проходження кваліфікаційної атестації курсанту присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії та надається свідоцтво державного зразка.

У випадку, якщо здобувач освіти не склав кваліфікаційний іспит, він має змогу скласти його повторно один раз не раніше, ніж через один місяць після отримання результатів попереднього іспиту.

Як отримати ліцензію на поводження з небезпечними медичними відходами

Юлія Миколаєць адвокат, партнер Юридичної фірми STATUS, член Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики України НААУ

Що змінилося в роботі небезпечними медичними відходами, які заклади охорони здоров’я зобов’язані мати ліцензію з управління небезпечними відходами та як її отримати?

Читайте консультацію

Застосування телемедицини в діяльності служби екстреної медичної допомоги

КМУ ухвалив постанову від 03.05.2024 № 500, яка врегульовує ряд питань щодо функціонування телемедицини на етапі екстреної медичної допомоги. Зокрема постанова передбачає, що:

• бригада ЕМД, в разі потреби, може отримати консультацію старшого лікаря оперативно-диспетчерської служби стосовно аспектів надання медичної допомоги пацієнту використовуючи також і засоби телемедицини в режимі реального часу, якщо є технічна можливість;
• за потреби, консультацію з використанням засобів телемедицини бригада ЕМД може отримати як на місці виклику, так і під час госпіталізації пацієнта;
• координацію між бригадою ЕМД та особою, яка консультуватиме бригаду, здійснюватиме диспетчер напрямку; його ж бригада ставитиме до відома у випадку, якщо виникне потреба в консультативній медичній допомозі;
• оперативно-дистепчерські служби центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф мають забезпечити допомогу стосовно інтерпретації показників стану здоров’я людини в невідкладному стані та консультації з питань послідовності надання екстреної медичної допомоги.

Таким чином, бригада ЕМД матиме змогу отримати фахову консультацію в режимі реального часу з питань діагностики та надання допомоги людині, яка перебуває в невідкладному стані, а центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф запроваджуватимуть прогресивні методи діагностики та передовий досвід, що ґрунтується на науковій думці, в роботу бригад ЕМД.

Засоби телемедицини також відіграватимуть суттєву роль в роботі бригад ЕМД на деокупованих територіях України.

Екстрена медична допомога за Програмою медичних гарантій — 2024

У 2024 році в Програмі медичних гарантій заплановано 44 пакети послуг, серед яких і екстрена медична допомога. Таким чином, екстрена медична допомога залишається безоплатною для усіх категорій пацієнтів незалежно від стану здоров’я та соціального положення.

Пакет «Екстрена медична допомога» передбачає що надавач послуг забезпечить:

• цілодобовий прийом звернень від лікуючого лікаря та осіб, які потребують екстреної меддопомоги, за телефоном та при самостійному зверненні пацієнта до підрозділу ЕМД
• цілодобове консультування пацієнтів диспетчером чи старшим лікарем ЦОД 
• оцінка стану здоров’я пацієнтів, визначення попереднього діагнозу та потреби в госпіталізації
• надання екстреної меддопомоги на місці виклику та під час транспортування до лікувального закладу
• надання допомоги пацієнтам з особливо небезпечними інфекційними захворюваннями, зокрема з підозрою чи підтвердженими випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19
• надання екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, забезпечення медичного сортування

Щоб підписати договір з НСЗУ за цим пакетом послуг, суб’єкт господарювання має відповідати певним вимогам:

• стосовно організації надання послуги:
• наявність однієї активної ЦОД з автоматизованими робочими місцями, яка цілодобово приймає та обробляє звернення, проводить консультування пацієнтів, вносить і передає дані про пацієнта до електронної МІС
• можливість цілодобового контролю переміщення автомобілів завдяки наявності GPS-трекерів
• надання допомоги відповідно до галузевих стандартів та транспортування пацієнта до лікувального закладу у відповідності до маршруту пацієнта
• взаємодія з іншими надавачами медичних послуг та іншими службами під час надзвичайних ситуацій
• дотримання затверджених програм з інфекційного контролю
• до складу бригад (лікарських, фельдшерських, парамедиків) відповідно до нормативів, затверджених КМУ та МОЗ України
• до наявності обладнання — автомобілів відповідного типу, обладнання та устаткування автомобілів, укомплектованість бригад лікарськими засобами та виробами медичного призначення для бригад ЕМД, наявність резервного джерела електропостачання
• наявність ліцензії на провадження господарської діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів

Інформацію щодо специфікації та умов закупівлі за Програмою медичних гарантій у межах пакету «Екстрена медична допомога» оприлюднює НСЗУ на своєму сайті. 

Моніторинг НСЗУ: чого очікувати і як підготуватись

• Правова природа моніторингу
• Порядок здійснення моніторингу
• Плановий фактичний моніторинг
• Позаплановий фактичний моніторинг
• Відповідальність за порушення

ЕМД: виконання функцій медицини катастроф

На службу екстреної медичної допомоги постановою КМУ № 586 покладена частина функцій служби медицини катастроф в питаннях надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.  Завдання координації функціонування служби медицини катастроф покладено на:

• ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України» – на національному рівні;
• Раду міністрів АР Крим, Київську та Севастопольську міські державні (військові) адміністрації, центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф – на регіональному рівні.

Задля виконання функцій медицини катастроф визначено:

• суб’єкт національного рівня – залучає МОЗ для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на національному рівні (в разі потреби – на іншому рівні)
• суб’єкт регіонального рівня – залучають для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на регіональному, місцевому чи об’єктовому рівні
• суб’єкт об’єктового рівня – залучають для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на місцевому чи об’єктовому рівні

Для надання медичної допомоги постраждалим в складі ЦЕМДМК, уповноважених закладів чи залучених службою медицини катастроф медичних закладів створюють команди медицини катастроф. До їх складу входять як медичні, так і немедичні працівники.

До складу команд медицини катастроф центри ЕМДМК залучають не менше 10% штатних медичних та немедичних працівників.

Залежно від складності випадку такі мобільні бригади будуть залучатись в найкоротші терміни.

Працівники бригад медицини катастроф проходять навчання та атестацію щодо відповідності фахового рівня підготовки та стану здоров’я. Відповідну атестацію проводить комісія МОЗ України.

Уповноважений заклад охорони здоров’я організовує дистанційне консультування стосовно надання медичної допомоги постраждалим. В разі потреби залучають медичних працівників інших закладів охорони здоров’я.

Керівництво службою медицини катастроф здійснює МОЗ України.

На розвиток служби медицини катастроф залучають кошти міжнародних організацій, в тому числі і ВООЗ. Фінанси будуть скеровані на освіту медичних працівників системи медицини катастроф, розвиток ІТ-складової управління службою МК, покращення заходів реагування на загрози хімічного, біологічного, ядерного та радіаційного характеру.