Висока температура може свідчити про серйозні порушення здоров’я людини. Зволікати не слід — потрібно рятувати хворого. Розглянемо, як надавати екстрену медичну допомогу при гіпертермії за Новим клінічним протоколом «Екстрена медична допомога: догоспітальний етап»
Зміст статті:
Поняття про гіпертермію
Причини гіпертермії
Патологічні стани, викликані впливом теплової енергії зовнішнього середовища
Огляд пацієнта з гіпертермією
Невідкладна медична допомога при гіпертермії
Що не слід робити при лікуванні гіпертермії
В Україні вже діє Новий клінічний протокол «Екстрена медична допомога: догоспітальний етап», затверджений наказом МОЗ «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги» від 05.06.2019 № 1269 (далі — Наказ № 1269).
Як впроваджувати нові протоколи ЕМД
Наказ № 1269 скасував дію нормативних документів, на основі яких медичні працівники служби екстреної медичної допомоги надавали медичну допомогу:
- наказу МОЗ «Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному та дошпитальному етапах» від 31.08.2004 № 437
- наказу МОЗ «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги» від 15.01.2014 № 34
Новий клінічний протокол ЕМД містить стандартизовані підходи до надання допомоги при невідкладних станах. У підрозділі 9.14 розділу ІХ «Токсини та навколишнє середовище» подано протокол медичної допомоги при гіпертермії. В документі йде мова про гіпертермію, обумовлену впливом теплової енергії зовнішнього середовища.
УВАГА! Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги «Гіпертермія», затверджений наказом МОЗ від 15.01.2014 № 34, не чинний.
Поняття про гіпертермію
Відповідно до нового клінічного протоколу гіпертермія (перегрівання) — це патологічний стан організму, обумовлений накопиченням надлишкового тепла, результатом чого стає підвищення температури тіла понад верхню межу норми та зміни в роботі внутрішніх органів.
Гіпертермія може виникнути:
- під впливом інфекційного агента
- в результаті дії факторів зовнішнього середовища
Переглянути нормативні документи
Гіпертермія в результаті дії факторів зовнішнього середовища можлива передусім в ситуації, коли організм людини поглинає тепло ззовні з більшою швидкістю, ніж швидкість віддачі тепла (механізм терморегуляції не здатен впоратись з поглиненою тепловою енергією).
Сприяють виникненню гіпертермії висока температура повітря (понад 300С) та висока його вологість (перевищує 60%). В групі ризику перебувають особи з недосконалою системою терморегуляції: новонароджені діти, немовлята, особи похилого віку.
Причини гіпертермії
Протокол гіпертермії містить перелік причин, що провокують виникнення цього патологічного стану:
- зневоднення організму
- надмірна вага
- вживання спиртних напоїв
- хронічні захворюваннях серцево-судинної системи
- фізичне навантаження
Окрім того, виникненню гіпертермії може сприяти прийом певних лікарських препаратів та хімічних речовин:
- трав’яних добавок
- протизастудних лікарських засобів
- діуретиків
- препаратів, котрі впливають на роботу ЦНС
- наркотичних препаратів
Одним з провокуючих факторів є передозування наркотичними засобами, випадкове чи навмисне.
Патологічні стани, викликані впливом теплової енергії зовнішнього середовища
Насамперед варто визначитись з термінами, зазначеними в протоколі гіпертермії. В результаті впливу теплової енергії з зовнішнього середовища в організмі пацієнта можливий розвиток таких патологічних станів, як:
теплові судоми | патологічний стан, котрий виникає на фоні нормальної температури тіла, та супроводжується судомними посмикуваннями м’язів нижніх кінцівок та живота |
теплове виснаження | виникає, коли під дією теплової енергії організм втрачає суттєву частину води та солей. Як наслідок розвивається тахікардія, гіпотензія, гіпертермія та судоми, що носять болючий характер, нудота, блювання, головний біль. Наслідком теплового виснаження може стати тепловий удар |
тепловий удар | виникає в ситуації, коли під дією температурного перевантаження та дисбалансу електролітів припиняється потовиділення (один з механізмів зниження температури тіла). Характерними клінічними ознаками теплового удару є температура тіла, яка перевищує 400С та зміни стану свідомості |
теплове синкопе | знепритомніння, як наслідок дії зовнішньої теплової енергії |
тепловий набряк | набряки кінцівок, що виникають в результаті змін в організмі, викликаних дією теплової енергії навколишнього середовища |
Огляд пацієнта з гіпертермією
Новий клінічний протокол гіпертермії передбачає:
- огляд пацієнта за системою ABCDЕ
- збір анамнезу за схемою SAMPLE
Огляд пацієнта за алгоритмом ABCDЕ
Етап | Критерій | Можливі клінічні ознаки |
А | Прохідність дихальних шляхів | залежно від стану свідомості пацієнта, дихальні шляхи можуть бути прохідні, частково прохідні чи непрохідні |
В | Дихання | частота дихання зростає відповідно до підвищення температури тіла |
С | Кровообіг | ознаки поганої перфузії (симптоми шоку) — різко ослаблений або відсутній пульс на периферичних артеріях, подовжений час капілярного наповнення. Температура тіла перевищує 400С, суха чи волога, червона та гаряча шкіра, сліди опіків різного ступеню (зазвичай першого чи другого) |
D | Стан свідомості | від ясної свідомості до коми (AVPU, GCS) |
Е | Інші важливі чинники, вплив середовища | потрібно оцінити температуру та вологість повітря, тривалість перебування пацієнта в зоні ризику, замкнений простір (діти, яких залишили в замкненій машині), синтетичний стискаючий одяг |
Збір анамнезу за схемою SAMPLE
Етап | Критерій | Можливі клінічні ознаки |
S | Симптоми | головний біль, судоми, ортостатичні симптоми, нудота, загальна слабкість, зміни свідомості |
A | Наявні у пацієнта алергії | мають значення усі види алергії, а не лише медикаментозна алергія |
M | Медикаменти, які приймає пацієнт постійно, та які приймав напередодні | звернути увагу на ті, які здатні спровокувати виникнення гіпертермії |
P | Хронічні захворювання, перенесені оперативні втручання та вагітність | звернути увагу на наявні хвороби серцево-судинної системи, аритмії |
L | Останній прийом їжі | має значення пероральний прийом їжі та води |
E | Події, що призвели до випадку | тривале перебування в середовищі з високою температурою повітря та високою вологістю, перебування в замкненому просторі з високою температурою, під дією прямих сонячних променів, тривале фізичне навантаження |
В ході збору анамнезу важливо дізнатися вік хворого, а також з’ясувати, чи пацієнт:
- вживав алкоголь
- вживав заборонені наркотичні речовини напередодні захворювання та чи не могло бути у нього передозування цими речовинами
- має ризик наркозалежності
Невідкладна медична допомога при гіпертермії
Невідкладну медичну допомогу при гіпертермії надають одночасно в двох напрямах:
Немедикаментозна допомога
Перемістіть пацієнта в прохолодне місце, розташуйте його так, щоб поряд не було джерела тепла та на нього не потрапляло сонячне проміння.
Звільніть пацієнта від стискаючого одягу (за можливості), зніміть якомога більше одягу, ослабте тугі ремені.
Якщо свідомість пацієнта не порушена, дайте йому попити прохолодної рідини невеликими ковтками.
Занурте пацієнта в прохолодну ванну, якщо є така змога. Пам’ятайте, що це дасть найліпший ефект. Контролюйте прохідність дихальних шляхів, стежте за станом свідомості пацієнта. Стежте за виникненням тремтіння.
Якщо ванна з прохолодною водою не доступна, варто зволожувати шкіру пацієнта чи обдувати його прохолодним повітрям.
Обкладіть пацієнта пакетами з льодом, якщо інші методи охолодження не доступні. Проте пам’ятайте, що цей метод не такий ефективний, як ті, що описані вище.
Медикаментозна допомога
Забезпечте внутрішньовенний доступ та налагодьте інфузію ізотонічного розчину NaCl з розрахунку 20 мл/кг, надалі вводьте його з розрахунку 10 мл/кг/год.
Якщо у пацієнта виникло тремтіння, використайте визначені протоколом лікарські засоби.
Лікарські препарати, що використовують при гіпертермії у дорослих
Препарат | Доза, мг | Спосіб введення | Повторне введення |
Мідазолам | 2,5 | в/в чи назально | можливе одноразове повторне введення через 5 хв |
| або 5 | в/м | можливе одноразове повторне введення через 10 хв |
Лоразепам | 1 | в/в | можливе одноразове повторне введення через 5 хв |
або 2 | в/м | можливе одноразове повторне введення через 10 хв |
Діазепам | 2 | в/в | можливе одноразове повторне введення через 5 хв |
УВАГА! Докладіть усіх зусиль, щоб знизити температуру тіла пацієнта нижче за 390С.
Пам’ятайте, що дитячі дози лікарських засобів відрізняються від дорослих. Тож якщо у дітей виникло тремтіння, новий клінічний протокол при гіпертермії радить скористатись такими рекомендаціями.
Лікарські препарати, що використовують при гіпертермії у дітей
Препарат | Доза, мг/кг | Максимальна разова доза, мг | Спосіб введення |
Мідазолам | 0,1 або 0,2 | 1 | назально чи в/м |
Лоразепам | 0,1 | 1 | в/в або в/м |
Діазепам | 0,1 | одноразова — 2,5 можливе одноразове повторне введення: максимальна загальна доза — 5 | в/в (повторне введення в/м чи в/в) |
0,5 | 5 мг | ректально |
В разі виникнення аритмій чи судом допомогу необхідно надавати, дотримуючись вимог відповідних настанов (розділ ІІ «Серцево-судинні проблеми», підрозділ 3.12 «Судоми» Нового клінічного протоколу).
В ході надання допомоги контролюйте стан пацієнта, а саме:
- дихальні шляхи
- стан свідомості
- рівень глюкози
- частоту пульсу
- цифри АТ
- ритм серця
- температуру тіла
Що не слід робити при лікуванні гіпертермії
Якщо перед вами пацієнт з гіпертермією, викликаною зовнішніми факторами, дотримуйтеся таких простих правил:
- не використовуйте для охолодження мокрий одяг, оскільки це може зашкодити вільному випаровуванню вологи з поверхні шкіри та перешкодити зниженню температури тіла
- не ігноруйте тремтіння пацієнта — лікуйте його одним із зазначених вище методів
Протокол з надання медичної допомоги при гіпертермії рекомендує усіх пацієнтів з вказаною патологією госпіталізувати.
