Передозування опіоїдами: хто і як надає домедичну допомогу

Теми:
МОЗ визначає, як надавати домедичну допомогу людям із передозуванням наркотичними препаратами. До наказу МОЗ «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398 додали Порядок надання домедичної допомоги особам при підозрі на передозування опіоїдами. Зміни вніс наказ МОЗ від 08.10.2018 № 1833

Передозування опіоїдами — погіршення фізичного та психічного здоров’я, що загрожує життю та здоров’ю людини і виникає внаслідок використання опіоїдів.

Зразки планів на 2020-й: скачайте

Опіоїди, що означає «подібні до опію», — це речовини рослинного та/або синтетичного, а також/або напівсинтетичного походження, які за морфо-хімічним складом мають спорідненість з опіатними рецепторами, що знаходяться в центральній нервовій системі. Взаємодіючи із рецепторами, опіоїди забезпечують певну психовегетативну дію:

– зниження порогу больової чутливості
– емоційні відчуття, переважно позитивні
– сонливість і деякі типові вегетативні реакції, як от збудження центру блукаючого нерва та блювотного центру
– пригнічення кишкової перистальтики, зниження основного обміну та температури тіла

Згідно з пп. 2.2.1 Методичних рекомендацій «Замісна підтримувальна терапія в лікуванні хворих із синдромом залежності від опіоїдів», затверджених наказом МОЗ від 10.11.2008 № 645

Передозування опіоїдами: хто і як надає домедичну допомогу

Переглянути інтерактивну пам’ятку «Ознаки передозування опіоїдами»

Відповідно до МКБ-10 (рос. — МКХ-10) у діагностичній рубриці «Психічні й поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів» виділено такі стани:

1. Гостра інтоксикація
2. Вживання зі шкідливими наслідками
3. Синдром залежності
4. Стан відміни

Хто має право надавати допомогу при передозуванні опіоїдами

Надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані зобов’язані (ст. 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VI):

  • рятувальники аварійно-рятувальних служб
  • працівники державної пожежної охорони
  • поліцейські
  • фармацевтичні працівники
  • провідники пасажирських вагонів
  • бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками мають навички надання домедичної допомоги
  • члени сімей потерпілих
  • соціальні працівники
  • особи, які стали свідками передозування опіоїдами або його наслідків

Порядок надання допомоги при передозуванні опіоїдами

Якщо потерпілий має ознаки передозування опіоїдами, надайте йому допомогу за таким алгоритмом.

  1. Переконайтеся, що вам і потерпілому нічого не загрожує.
  2. Огляньте потерпілого і визначте, чи він притомний.
  3. Викличте бригаду екстреної медичної допомоги.
  4. Зафіксуйте потерпілого у стабільному положенні (за потреби).
  5. Якщо потерпілий непритомний, забезпечте прохідність верхніх дихальних шляхів.
  6. Якщо у потерпілого судоми, порушене дихання чи нудота, поверніть його на бік і очистіть дихальні шляхи від блювотних мас або сторонніх тіл.
  7. Перевірте дихання потерпілого за допомогою прийому «чути, бачити, відчувати» протягом 10 секунд.
  8. Якщо виникли сумніви щодо наявності дихання, починайте серцево-легеневу реанімацію.
  9. Дізнайтеся, чи належить потерпілий до осіб із підвищеним ризиком передозування опіоїдами.
  10. Уточніть, якщо це можливо, що саме та в якій кількості приймав потерпілий.
  11. Установіть, чи є у потерпілого ознаки передозування опіоїдами.
  12. Якщо виявили ознаки передозування в особи з підвищеним ризиком передозування опіоїдами, застосуйте антидот (налоксон). Застосовувати антидот (налоксон) може лише особа, яка пройшла відповідне навчання, та за умови, якщо антидот (налоксон) входить до складу аптечки.

Якщо ви використовуєте ін’єкційну форму антидоту (налоксону), вводьте його у дозуванні від 0,4 мг до 2 мг внутрішньом’язово. Якщо використовуєте інтраназальну форму — 2 мг в носову порожнину (розпилити 1 мл антидоту (налоксону) у дозі 1 мг/мл у кожну ніздрю носа).

Зауважте! Якщо допомогу надає особа без медичної освіти, оптимальний метод введення антидоту (налоксону) — інтраназальний — розпилення на слизову оболонку порожнини носа без порушення цілісності шкірних покривів. Якщо використовувати розчин для ін’єкцій, внутрішньом’язову ін’єкцію слід робити у зовнішню поверхню плеча або стегна.

  1. Продовжуйте серцево-легеневу реанімацію після введення антидоту до відновлення самостійного дихання або прибуття бригади екстреної медичної допомоги.
  2. Якщо дихання та свідомість не відновилися протягом 5 хв, повторно введіть антидот (налоксон).
  3. Постійно наглядайте за потерпілим до приїзду бригади екстреної медичної допомоги.



зміст

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді