Протягом 2018 року медична реформа зробила свої перші продуктивні кроки – українці активно підписували декларації з сімейними лікарями, медичні заклади розпочали перетворення у комунальні підприємства. Такі зміни свідчать, що лікувальні заклади підготувались до діяльності в конкурентних умовах. Активна робота в цьому напрямку буде продовжена у 2019 році. Серед іншого на прийдешній рік в МОЗ планують:
- запровадження безкоштовної діагностики — програма «Безкоштовна діагностика»;
- надання безкоштовних послуг лише за направленням сімейного лікаря;
- поступовий перехід на електронний документообіг (направлення, електронні картки, рецепти, листки непрацездатності).
Запровадження безкоштовної діагностики
В 2019 році будуть розпочаті зміни в питаннях коштовної діагностики. Сьогодні ряд аналізів та досліджень можна зробити у сімейного лікаря. Проте, якщо їх не достатньо для постановки діагнозу, пацієнти вимушені звертатись до лабораторій чи поліклінік, та платити за усе з власної кишені.
З наступного року усі додаткові діагностичні дослідження, консультації вузьких спеціалістів, якщо сімейний лікар видасть направлення, оплачуватиме Національна служба здоров’я. Пацієнт отримає можливість обрати медичний заклад, в тому числі й приватний (якщо він долучиться до реформи), де йому проведуть додаткові обстеження.
Програма безкоштовної діагностики буде запроваджена поступово в усіх регіонах України. Якщо певне місто, район чи ОТГ приєднається до програми, на дверях відповідних поліклінік розмістять наліпки «Безкоштовна діагностика». З цього моменту НСЗУ розпочне перераховувати кошти за надані пацієнтам діагностичні та консультативні послуги.
Читайте: "Інформація про пацієнта: персональні дані, анонімність, розголошення"
Безкоштовні послуги лише за направленням сімейного лікаря
Уже стало звичною практикою, коли пацієнт самостійно придумує собі захворювання, шукаючи інформацію в мережі Інтернет, та йде на консультацію до самостійно обраного вузького спеціаліста. Подібне не лише забирає дорогоцінний час у спеціалістів, а ще й перевантажує поліклініки. До того ж, пацієнт випадає з поля зору сімейного лікаря, що не дає останньому повноцінно контролювати зміни в стані його здоров’я.
Надалі ситуація буде мати наступний розвиток:
- пацієнт звертається самостійно до будь-якого вузькопрофільного спеціаліста та оплатити його послуги з власної кишені через касу;
- пацієнт звертається до сімейного лікаря та за його направленням отримує безкоштовну консультацію вузькопрофільного спеціаліста (кошти за неї перерахує НСЗУ).
Частина послуг стануть офіційно платними. В список таких послуг будуть внесені усі некритичні для здоров’я процедури (масаж, бальнеолікування і т.д.). Такий список буде єдиним для усіх медичних закладів України. Вони ж зможуть заробляти додаткові кошти, надаючи платні послуги.
Перехід на електронний документообіг
Досі в обов’язки лікаря входило ведення великої кількості медичної та статистичної документації. Медичний працівник вимушений виділяти дорогоцінний робочий час на паперову роботу замість того, щоб витрачати його на роботу з пацієнтом.
Концепція реформування медичної галузі передбачає поступовий перехід на електронне ведення медичної документації. Перші кроки в цьому напрямку зроблені в поточному році – укладання декларацій з сімейним лікарем проходило з використанням електронних інструментів. Надалі планується поступово перейти на ведення іншої медичної документації в електронному вигляді:
- заповнення електронної медичної карти;
- направлень до спеціалістів;
- видача рецептів за програмою «Доступні ліки»;
- листків непрацездатності.
З запровадженням електронного документообігу статистична інформація буде підраховуватись автоматично. Лікар не повинен буде витрачати на її упорядкування дорогоцінний час. Уся інформація про пацієнта буде зберігатись в єдиній базі, що мінімізує ризик її втрати.
Читайте: "Аттестационный отчёт врача: структура и главные ошибки"
Завдання для громад
Чи пройде все швидко та гладко великою мірою залежить від голів міст та об’єднаних громад. Протягом 2019 року вони повинні виконати наступні завдання:
- провести реорганізацію медичних закладів у комунальні некомерційні підприємства (це обов’язкова умова, виконання якої дозволить медичному закладу долучитись до реформи);
- забезпечити лікарів комп’ютерами та іншою оргтехнікою, що дасть змогу перевести ведення медичної документації в електронний формат;
- створити привабливі умови для медичного персоналу, щоб вони мали бажання переїхати працювати в конкретну громаду (МОЗ не має примусово скеровувати фахівця на те чи інше робоче місце).
Основним завданням, яке необхідно виконати протягом 2019 року – зробити не менше 80% медичних послуг справді безкоштовними. Це дасть змогу уже в 2020 році розпочати останній найважливіший етап реформування медичної галузі.
Читайте: "Інформація про пацієнта: персональні дані, анонімність, розголошення"
Функції головного лікаря в нових умовах
Дотепер в медицині існував порядок, відповідно до якого очільники медичних закладів не мали змоги стати повноцінними керівниками. Вони були лише виконавцями інструкцій та розпоряджень, котрі приймались в кабінетах високопосадовців. Абсурдними були ситуації, коли навіть незначні господарські рішення необхідно було узгоджувати «згори», не кажучи вже про визначення розміру заробітних плат чи преміювання медпрацівників. Система роками диктувала медичним закладам умови, а їх керівників карала за будь-яку ініціативу.
Багаторічна робота в умовах, коли не схвалювалась будь-яка ініціатива, принесла свої плоди — головні лікарі не відчувають себе справжніми керівниками медичних закладів, котрі вони очолюють. Але часи змінились. Уже тепер заклади охорони здоров’я, які підписали договори з НСЗУ, отримали на свої рахунки гроші за надані послуги. Розмір цих асигнувань подекуди перевищує суму, яку ці заклади отримували за програмою медичних субвенцій.
Медичні заклади перетворені на підприємства, котрі не просто утримуються, вони отримують прибуток. Тепер саме очільник закладу охорони здоров’я отримав повноцінну можливість керувати цими коштами. Подальша робота покаже, хто з керівників має достатньо компетенції, щоб самостійно розпорядитись коштами так, щоб вони принесли користь як підприємству, його працівникам та власникам, так і пацієнту, заради якого й запроваджені усі зміни.
Читайте: "Аттестационный отчёт врача: структура и главные ошибки"
Головний лікар повинен перетворитись на менеджера, який зобов’язаний уміти:
- організувати роботу медичного закладу;
- продумати алгоритм зменшення витрат;
- спланувати напрямки, за якими витрачати кошти;
- продумати стратегію стимулювання медичного персоналу з допомогою підвищення рівня заробітної плати та преміювання.
Уже тепер частина головних лікарів первинної ланки зрозуміли свою роль за нових умов. Кожний з них обирає свої методи для покращення надання первинної медичної допомоги населенню. Дехто оптимізує штатний розпис. Інші накопичують кошти на депозитах, щоб здійснити закупівлю медичного обладнання в майбутньому.
Таким чином, договір з НСЗУ відкриває великі можливості перед кожним лікарем, кожним медичним закладом. Проте скористатись цими можливостями медичні заклади зможуть лише в тому випадку, якщо їх очільники виявляться талановитими менеджерами.
