Відмінності прийнятого Закону від першої редакції
Рішення про реформування медицини в Україні, що розпочинається після ухвалення законопроекту № 6327 не було простим та однозначним. Хоча законопроект було ухвалено ще у першому читанні 8 червня 2017 року, проте депутатами за весь час було подано 893 правки до закону. Із 17 жовтня 2017 року тривав процес розгляду правок, що завершився внесенням 71 правки. Правки прийнято 229 голосами, сам Закон – 240.
Ухвалена редакція Закону має відмінності від першої:
- Відсутнє положення про співоплату. Так, у попередній редакції було передбачено положення про співоплату в розмірі 20% мінімальної зарплати (640 грн) у госпіталі та 1,5% мінімальної зарплати (48 грн) на амбулаторному рівні. Правки до Закону внесено таких чином, що медична реформа 2017 року передбачає лише «зелений список» послуг (оплачувані стовідсотково державою) та «червоний список» (повністю за рахунок пацієнта).
- Законом детермінується мінімальний обсяг коштів — 5 % ВВП, які спрямовуються на забезпечення державних фінансових гарантій на медичну допомогу.
- З Держбюджету фінансується окрім первинної, екстреної, паліативної, ще й допомога другого рівня, а також допомога дітям до 16 років, пологи.
- Пільги певним категоріям населення стосовно надання медичних послуг збережено.
- Коефіцієнт коригування оплати медпрацівників тепер становить мінімум 250 % середньої зарплати за липень за попередній до розрахунку рік.
- Кошти за надані послуги направляються медустановам.
- Відмінене положення про впровадження у клінічну практику міжнародних настанов. Так, за прийнятою редакцією їх використання не є обов’язковим, а лише рекомендованим.
Читайте: "Медицинская документация: бланки и правила хранения"
Базові положення медичної реформи в Україні
Принцип «гроші ходять за пацієнтом».
За медреформою скасовується виплата грошей медустановам на забезпечення ліжко-місць, а лише за конкретну допомогу конкретному пацієнту. Так, сімейний лікар отримуватиме кошти у сумі 210 грн на рік за кожну особу, з якою укладе контракт.
Державні фінансові гарантії
Державний гарантійний пакет – певного обсягу медичних послуг та ЛЗ, які за попередньо установленими урядом тарифами зобов’язується оплачувати держава. При цьому стовідсоткове покриття державою вартості послуг та ліків очікується у таких ситуаціях:
- екстрена допомога при серцевому нападі, переломі, будь-якій загрозі життю;
- первинна допомога у сімейного лікаря;
- паліативна допомога (забезпечення знеболювальними препаратами у необхідній кількості).
Створення Національної служби здоров’я.
- Новий орган виконавчої влади, що за медичною реформою виконуватиме функцію оплати, контролю та вибору медичних послуг. Нацслужба повинна буде підписувати договори про надання медпослуг з медустановами та фізичними особами-підприємцями.
- Поступове впровадження державних фінансових гарантій.
Так, мова йде про впровадження гарантій з 2018 року на первинному рівні й до 2020 – на інших. Програма державних медичних гарантій передбачає створення переліку медичних послуг та ліків, які оплачуватиме держава. Цей перелік буде щорічно встановлюватися Кабміном і затверджуватися парламентом. На даний момент такий перелік відсутній. Його складання потребує збору інформації з медустанов для встановлення вартості послуг і наявних потреб населення.
Читайте: "Форма № 086/о: Медицинская справка (врачебно-консультативный вывод)"
Додаткові фінансові гарантії для учасників АТО.
Реформи в медицині передбачають додаткові державні фінансові гарантії для учасників АТО. Так, держава бере на себе обов’язок оплачувати їх лікування.
Впровадження системи e-Health.
Ця система планується як заміна паперовій звітності та має удосконалити збір даних щодо необхідних послуг в окремих районах та розрахунок їхньої вартості.
Корективи до Бюджетного кодексу, необхідні для запровадження медичної реформи
Реформування медицини в Україні неминуче тягне за собою внесення коректив до бюджетного законодавства:
Перехід до моделі закупівель медпослуг єдиним національним замовником. Це дозволить розширити перелік витрат, які можуть фінансуватися із Держбюджету, запровадивши оплату усіх, окрім четвертого, рівнів медичної допомоги уповноваженим центральним органом виконавчої влади.
Надання місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування можливості фінансувати з власного бюджету локальні програми та забезпечувати розвиток медустанов, що знаходяться в їх власності, навіть за умови поточного фінансування реалізації заходів із Держбюджету. Введення нової моделі розподілу витрат між бюджетами передбачено з 01.01.2018 для первинної медичної допомоги, та з 01.01.2020 – інших рівнів.
Читайте: "Права пациентов: законодательство и локальные нормы"
Установлення перехідного періоду для впровадження нової системи фінансування, що забезпечить медичну реформу. Він передбачається на 2018-2019 роки. На цей період запропоновано надати КМУ можливість фінансування окремих видів вторинної, та третинної медичної допомоги, а також витрат на виконання окремих держпрограм медичної допомоги і громадського здоров'я через медичну субвенцію із Держбюджету.
Відповідний законопроект № 6604 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів» поклав базис для фінансового забезпечення реформи в медицині. Цей законопроект прийнято за основу з урахуванням пропозицій Комітету на ранковому засіданні Верховної Ради 19 жовтня.
