Керівництво медичного закладу може розраховувати на безболісний процес акредитації тільки якщо в установі створені всі умови для надання якісної медичної допомоги. Законодавством передбачені різні Стандарти акредитації для кожного відділення і виду медичних закладів. Акредитація медичного закладу стосується і управлінських питань, і кадрових, і роботи з документами, і відповідності клінічним протоколам. За місяць до проведення акредитації всі проблеми владнати не вийде, оскільки це безперервний процес, який залежить від участі кожного медичного працівника.
Читайте: "Диспансеризация: организация и контроль за эффективностью"
ЕТАП 1: Ознайомтеся з нормативною базою
Основними нормативними документами з акредитації ЗОЗ є:
- постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 765 «Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров’я» (далі — Постанова № 765);
- наказ Міністерства охорони здоров’я України від 14.03.2011 № 142 «Про вдосконалення акредитації закладів охорони здоров’я» (далі — Наказ № 142).
Акредитації підлягають лікувально-профілактичні заклади і державної, і комунальної, і приватної форми власності.
Новоутворений заклад має акредитуватися через два роки від початку провадження діяльності та далі кожні три роки.
Позачергово акредитацію проводять:
- В разі клопотання самого закладу про підвищення категорії. Подавати заяву на акредитацію для підвищення категорії можна як мінімум за рік після попередньої акредитації.
- За вимогою акредитаційної комісії, якщо медзаклад не відповідає стандартам надання якісної медичної допомоги, надає неправдиву інформацію про свою роботу, про ще стає відомо під час перевірки дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
Читайте: "Санепідрежим у медичному закладі: прибирання, гігієна праці, вимоги до приміщень"
Етап 2: Подати документи для акредитації медичного закладу
Читайте: "Гігієнічні умови праці медичного персоналу"
Етап 3: Експертне оцінювання відповідно до Стандартів акредитації
Наказом № 142 затверджено Стандарти акредитації закладів охорони здоров’я (далі — Cтандарти). Кожен пункт Стандартів містить вимоги до процесу, умов та результатів медико-санітарної допомоги у закладі охорони здоров’я.
Експерти акредитаційних комісій аналізують виконання закладом кожного пункту Стандартів та проставляють відповідну кількість балів.
При цьому заклад оцінюють на відповідність лише тим пунктам Стандартів, які відповідають профілю цього закладу та виду лікувально-профілактичної допомоги, яку в ньому надають.
Тобто для різних закладів охорони здоров’я за кожним розділом Стандартів максимальна кількість балів може бути неоднаковою. Так, деякі пункти Стандартів не стосуються закладів приватної форми власності, інші — поширюються тільки на ЛПЗ вторинного та третинного рівнів тощо.
ЕТАП 4: Присвоєння акредитаційної категорії
Головна акредитаційна комісія або акредитаційна комісія у двомісячний строк з дня подання закладом заяви про проведення акредитації перевіряє, чи подані документи відповідають переліку*, затвердженому Постановою № 765, та формує експертні групи для проведення оцінки відповідності закладу стандартам акредитації. Стандарти акредитації затверджено Наказом № 142.
Результати проведеного експертного оцінювання вносять в експертний висновок про відповідність закладу стандартам акредитації. Тут також вносять пропозиції щодо присвоєння закладу тої чи тої акредитаційної категорії (друга, перша, вища) або відмови в акредитації.
Яку категорію присвоїти закладу акредитаційна комісія, в тому числі і головна, вирішує за допомогою Критеріїв акредитації закладів охорони здоров’я, затверджених Наказом № 142.
Критерій — це показник, який обраховують у відсотках як співвідношення набраної закладом суми до максимально можливої суми балів при оцінюванні досягнення стандартів.
Закладам, що надають первинну медичну допомогу, присвоюють:
Закладам, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, присвоюють:
** Закладам, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, вищу категорію присвоюють за умови наявності сертифікату ДСТУ ISO серії 9000, який видають уповноважені на те органи.
Закладу можуть відмовити в акредитації, якщо не досягнуто рівня індексу безпеки (мінімальний рівень критерію акредитації), який становить 69% включно.
Читайте: "Дезинфекция и стерилизация инструментов в стоматологии — основные требования"
ЕТАМ 5: Рішення про акредитацію медичного закладу
На підставі поданих закладом документів, експертних висновків головна акредитаційна або акредитаційна комісія протягом місяця приймає рішення:
- або про акредитацію закладу та присвоєння закладу певної акредитаційної категорії (друга, перша, вища);
- або про відмову в акредитації;
- або про необхідність проведення повторного експертного оцінювання (протягом місяця).
Позитивне рішення
Протягом 10 робочих днів заклад інформують про прийняте рішення. Якщо прийнято рішення присвоїти закладу певну акредитаційну категорію, закладу безплатно видають акредитаційний сертифікат.
Строк дії акредитаційного сертифіката — не більше трьох років. Документ зберігають у закладі.
Строк дії акредитаційних сертифікатів, виданих закладам охорони здоров’я, що провадять діяльність у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або які розташовані на лінії зіткнення, згідно з переліками, затвердженими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085, продовжується на період проведення антитерористичної операції.
Акредитовані заклади вносять у відповідний реєстр, який ведуть у МОЗ.
Негативне рішення
Якщо закладу відмовлено в акредитації, то акредитаційна комісія повідомляє про це відповідному органу ліцензування.
Тепер заклад зможе подати заяву про проведення акредитації не раніше ніж через один рік після прийняття акредитаційною комісією рішення про відмову.
У разі незгоди з експертним висновком протягом 10 робочих днів з дати ознайомлення з експертним висновком керівник закладу може подати апеляцію до МОЗ або оскаржити експертний висновок у судовому порядку. Апеляція має містити вимогу провести повторне експертне оцінювання експертною групою у новому складі.
Якщо керівник закладу не погоджується і з експертним висновком за результатами повторного експертного оцінювання, він може оскаржити його у судовому порядку.
