Зарплата лікарю, який замінює мобілізованого працівника

Відповідь

Як організувати військовий облік жінок-медиків

За працівниками, яких призвали на військову службу під час мобілізації, роботодавець зберігає місце роботи і посаду, на яких вони працювали на час призову (ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю; КЗпП). Отже, між роботодавцем і призваним працівником зберігаються трудові правовідносини. Роботодавець лише тимчасово увільняє працівника від посадових обов’язків. Цe не передбачає, що він повинен розірвати трудовий договір.

Оскільки роботу за посадою мобілізованого треба виконувати, роботодавець має три варіанти, як діяти:

1. Тимчасово перевести іншого працівника на посаду мобілізованого.
2. Прийняти працівника за внутрішнім сумісництвом на час відсутності основ­ного працівника за строковим трудовим договором.
3. Прийняти працівника ззовні за основ­ним місцем роботи або на умовах сумісництва на час відсутності мобілізованого.

Якщо обрати варіант сумісництва, працівник, після того як виконає основ­ні обов’язки, працює додатковий час, за який має отримувати заробітну плату.

Лікарі мають право працювати лише за тими спеціальностями, за якими мають сертифікат лікаря-спе­ціа­ліста або посвідчення про кваліфікаційну категорію. Отже, й оплачуйте роботу на підставі цих документів. Логіку оплати покажемо на прикладі.

Як оплачувати внутрішнє сумісництво

Лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії з медичним стажем роботи 22 роки працює на умовах сумісництва за мобілізованого лікаря-хірурга. Мобілізований лікар-хірург має другу кваліфікаційну категорію та медичний стаж 10 років.

Установіть посадовий оклад суміснику як лікарю-хірургу вищої кваліфікаційної категорії з надбавкою за вислугу років 30%. Роботу за сумісництвом оплачуйте за фактично відпрацьований час.

Отже, укладіть із працівником, який замінює мобілізованого колегу, строковий трудовий договір на час його відсутності й нараховуйте заробітну плату як за внутрішнє сумісництво.