Відповідь
Роз'яснення по даному запитанню в «Експертус Медзаклад» провела керівник групи експертів із кадрових питань, Ольга Догадіна.
Базова медична документація ЗОЗ
Роботодавець оплачує лікарняний суміснику, зокрема й перші 5 днів, якщо за основним місцем роботи йому не оплатили листок непрацездатності.
Страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначають та здійснюють за основним місцем роботи (діяльності).
Допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомогу по вагітності та пологах застрахованим особам (зокрема тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надають за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105). Тобто лікарняний суміснику оплачують або на основному місці роботи, або за сумісництвом. Закон № 1105 не зазначає, що цю норму застосовуємо лише щодо частини оплати лікарняного, яку виплачують коштом ПФУ.
✅✅✅ Як вести Реєстр медичних висновків в ЕСОЗ
В інших виданнях знаходимо іншу думку з цього питання: перші п’ять днів коштом роботодавця виплачуємо і на основному місці роботи, і за сумісництвом, а коштом ПФУ — лише на основному місці роботи. Аргументують це нормою Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, коштом роботодавця, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2015 № 440 (далі — Порядок № 440). Цитуємо:
«Оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) (п. 2 Порядку № 440).
Дні тимчасової непрацездатності не оплачують з підстав, передбачених статтею 16 Закону № 1105(п. 4 Порядку № 440).Стаття 16 Закону № 1105 не містить такої підстави відмовити в оплаті лікарняного за рахунок ПФУ, як призначення суміснику допомоги по тимчасовій непрацездатності на основному місці роботи».
Маємо суперечність норм підзаконного нормативно-правового акта нормам закону. Мін’юст роз’яснив: якщо існує суперечність між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами — вищим та нижчим, застосовують акт, прийнятий вищим органом, як такий, що має більшу юридичну силу (п. 2 листа Мін’юсту від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19).
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є ухвалення його вищим представницьким органом державної влади. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти ухвалюють на основі законів та за своїм змістом вони не повинні суперечити законам. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Тому у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу (п. 1 листа Мін’юсту від 30.01.2009 № Н-35267-18).
Суди також дотримують цієї позиції. Нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини (п. 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 № 9).
Отже, керуємось нормою Закону № 1105, який визначає, що лікарняний оплачують за основним місцем роботи або за сумісництвом. Якщо лікарняний оплатили на основному місці роботи, на роботі за сумісництвом його не оплачують, зокрема й перші п’ять днів коштом роботодавця.
✅✅✅ Колективний договір у КНП: навіщо і як укладати
До речі, ПФУ також у своїх роз’ясненнях не розділяє умови оплати лікарняного сумісника на окремі періоди: коштом роботодавця і коштом ПФУ (листи ПФУ від 12.01.2023 № 800-030401-8/1720, від 16.01.2023 № 1468-1025/Я-03/8-2800/23; від 26.01.2023 № 2748-2294/К-03/8-2800/23).
Натомість Мінсоцполітики вважає, що перші п’ять днів лікарняного оплачують роботодавці й за основним місцем роботи, і за сумісництвом (лист від 15.02.2023 р. № 494/0/290-23/54). Однак, Мінсоцполітики зауважує, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.
Радимо дотримуватись листів ПФУ як уповноваженого органу управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку. Особливо не радимо керуватись роз’ясненням Мінсоцполітики підприємствам, що фінансують із бюджету.
Експертус Медзаклад допоможе:
⭐Скоротити час на пошук рішення
⭐Не проґавити жодної законодавчої зміни
⭐Перебудувати роботу під реформу галузі охорони здоров’я
⭐Швидко підготувати документ
⭐Знайти аргументи для перевіряльника
⭐Підвищити кваліфікацію на робочому місці
