Відповідь
Час, коли працівник проходив строкову військову службу, зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, однак не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку.
Чи виплачувати в КНП матеріальну допомогу на оздоровлення
Працівники, призвані на строкову військову службу, користуються гарантіями щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку (ст. 119 Кодексу законів про працю України). Таку гарантію вони отримали з 08.02.2015.
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховують час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігали місце роботи (посаду) та заробітну плату повністю або частково (п. 2 ч. 1 ст. 9 пункту 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Отже, до стажу для щорічної основної відпустки зараховують час строкової військової служби. А ось до стажу для надання щорічних додаткових відпусток — ні.
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховують:
- час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади
- час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці
- час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки)
Медичні й фармацевтичні працівники мають право на виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. Таке право гарантує постанова КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524 (далі — Постанова № 524). Однак жодного іншого акта, який затверджував би порядок нарахування та виплати такої допомоги, немає.
Головна умова гарантованої виплати допомоги на оздоровлення — надання працівникові основної щорічної відпустки (або її частини). Рішення про надання щорічної відпустки і про надання допомоги оформлюють наказами роботодавця.
Допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки виплачують медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) (абз. 3 п. 2 Постанови № 524).
Приватні заклади охорони здоров’я теж можуть виплачувати допомогу на оздоровлення своїм працівникам. Однак для цього не слід керуватися Постановою № 524, адже працю працівників таких закладів оплачують на договірній основі, що передбачено статтею 97 КЗпП, статтями 15, 16 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, Законом України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII та іншими нормативними актами.
Бюджетні установи кошти на виплату допомоги передбачають у кошторисі. При цьому під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення. Якщо працівник не був у відпустці і має намір використати своє право на відпустку в поточному році за минулий та поточний роки, допомогу на одзоровлення можна виплатити тільки за рахунок економії фонду оплати праці без утисків для інших працівників.
Отже, матеріальну допомогу на оздоровлення надавайте з огляду на форму господарювання і фінансові можливості вашого закладу.
