Маю диплом акушерки з відзнакою від 2002 року. Із 2002 по 2005 рік обіймала посаду старшої акушерки пологового відділення ЦРЛ, а потім медичною діяльністю не займалася. Нині хочу влаштуватися на посаду сестри медичної загальної практики — сімейної медицини в ЦПМСД. Однак адміністрація закладу пропонує спочатку за власний кошт пройти курси спеціалізації. Чи правомірні такі дії?

Question

Accepted Answer

Так, дії адміністрації ЦПМСД правомірні. Пояснимо чому.

Медичні й фармацевтичні працівники зобов’язані постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності (п. «д» ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII). Заклади охорони здоров’я зобов’язані за власний кошт організовувати для своїх підлеглих заходи з підвищення кваліфікації.

Відповідно до покладених завдань ЦПМСД забезпечує організаційно-методичну роботу з надання ПМД у своїх підрозділах за напрямами. Серед них і організація підвищення професійної кваліфікації кадрів, зокрема навчання за напрямом визначеної спеціалізації (пп. 17 п. 2 розд. ІІ Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 29.07.2016 № 801).

Читайте: "Должностная инструкция врача-онколога: скачайте!"

Однак щоб працювати на посаді сестри медичної загальної практики — сімейної медицини, працівник має відповідати встановленим кваліфікаційним вимогам для такої посади. Їх містить Випуск 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117. Він передбачає такі кваліфікаційні вимоги до сестри медичної (без кваліфікаційної категорії):

неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина» та спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа»;

спеціалізація за профілем роботи;

відсутність вимог до стажу роботи.

Читайте: "Профілактичні огляди дітей: план проведення, процедури"

Для сестри медичної вищої, І та ІІ кваліфікаційних категорій до перерахованих додаються такі вимоги:

підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо);

наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності;

стаж роботи за фахом, років —
– понад 5 — для ІІ кваліфікаційної категорії;
– понад 7 — для І кваліфікаційної категорії;
– понад 10 — для вищої кваліфікаційної категорії.