Документ затверджує критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зайняття народною медициною (цілительством) і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством охорони здоров’я, згідно з додатком.
1. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зайняття народною медициною (цілительством), належать:
- строк провадження господарської діяльності із зайняття народною медициною (цілительством);
- наявність порушень вимог законодавства у сфері охорони здоров’я.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання, що провадять господарську діяльність із зайняття народною медициною (цілительством), належать до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього або незначного.
3. До високого ступеня ризику належать суб’єкти господарювання:
- строк провадження господарської діяльності із зайняття народною медициною (цілительством) яких становить менш як три роки;
- які протягом останніх двох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення вимог законодавства у сфері охорони здоров’я.
4. До середнього ступеня ризику належать суб’єкти господарювання:
- строк провадження господарської діяльності із зайняття народною медициною (цілительством) яких становить від трьох до п’яти років;
- які протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення вимог законодавства у сфері охорони здоров’я.
5. До незначного ступеня ризику належать суб’єкти господарювання:
- строк провадження господарської діяльності із зайняття народною медициною (цілительством) яких становить від п’яти років і більше;
- які протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) не допустили порушень вимог законодавства у сфері охорони здоров’я.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:
- з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на рік;
- із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;
- з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.
7. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику.
