7 листопада 2013 року у Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) відбувся круглий стіл на тему «Нормативно-правове забезпечення контролю якості медичних послуг».
В режимі відеоконференції, під час якої на зв’язку були обласні управління, департаменти та регіональні заклади охорони здоров’я, подібна подія відбувалася вперше. В центральній студії, окрім фахівців, були присутні незалежні експерти, представники громадськості та засобів масової інформації, зокрема представники редакції видань «Довідник головної медичної сестри» та «Управління закладом охорони здоров’я».
Основною метою круглого столу було обговорення нормативно-правових актів, які щойно вступили в дію, з контролю якості медичних послуг, а саме:
- Наказ МОЗ України «Про порядок контролю якості медичної допомоги» від 28.09.2012 № 752
- Наказ МОЗ України «Про організацію клініко-експертної оцінка якості медичної допомоги» від 06.08.2013 № 693.
- Наказ МОЗ України «Про моніторинг клінічних індикаторів якості медичної допомоги» від 11.09.2013 № 795.
У своєму вступному слові модератор круглого столу — начальник Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України Тетяна ДОНЧЕНКО зазначила, що основною метою прийняття цих документів є впровадження механізмів дієвого контролю якості медичної допомоги відповідно до сучасних, науково обґрунтованих, підходів.
На переконання Тетяни ДОНЧЕНКО, дотримання вимог, зазначених у документах, має створити ефективний механізм регулювання, моніторингу та контролю якості надання медичної допомоги, що розширить можливості пацієнтів в одержанні медичної допомоги у необхідному обсязі і належної якості.
Під час виступу, присвяченому проблематиці функціонування в регіонах клінічно-експертних комісій, Тетяна ДОНЧЕНКО зазначила, що комітети, які повинні оцінювати якість та обсяги медичної допомоги, мають працювати ефективніше. Не завжди висновки комісій відповідають реаліям та дають адекватну фахову оцінку діям лікарів, які допустили порушення і помилки під час надання медичної допомоги. Тому варто прискіпливіше розглядати кожен конкретний випадок аби унеможливити такі недоліки надалі, та активніше залучати до роботи медичні ради, які мають бути створені при кожному закладі охорони здоров’я. Фахівець МОЗ України порадила колегам в складних випадках звертатися до фахівців Міністерства, де їм завжди допоможуть.
Головний терапевт МОЗ України Василь НЕТЯЖЕНКО наголосив на тому, що лікарям варто постійно підвищувати професійну кваліфікацію та якість послуг, які вони надають. За його словами, реалізація пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою виявила проблеми нефаховості деяких медиків і небажання навчатися новим технологіям при застосуванні лікувальних протоколів тощо. Він навів конкретні приклади, коли медики виписують для довготривалого лікування препарати, які застосовуються лише в критичних станах, є дорікання й на коректну виписку рецептів, а головне — на інформування пацієнтів щодо їх можливостей отримання ліків від гіпертонії із суттєвою знижкою. Тому, на переконання Василя НЕТЯЖЕНКА, постійний контроль із боку експертних комісій, громадськості та пацієнтів вкрай необхідний.
Заступник начальника Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України Ольга ХУДОШИНА повідомила колегам про порядок моніторингу клінічних індикаторів якості медичної допомоги. Вона пояснила, що цей порядок визначає механізм оцінки клінічної та економічної ефективності медичної допомоги, коли шляхом моніторингу виявляються організаційні проблеми та відхилення, які дозволяють відкоригувати подальші організаційні заходи для поліпшення її якості.
Начальник відділу ліцензування медичної практики Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України Олександр ПРАВИЛО у своєму виступі розповів про основні проблеми в ліцензуванні господарської діяльності з медичної практики. За його словами, хоча за останні роки процедура отримання ліцензій значно спростилася, проте кількість відмов у їх видачі суттєво збільшилася. Причиною цього, як правило, є технічні помилки в документах, але існує тенденція до підвищення відмов лікувальним закладам у ліцензії через невідповідності працівників кваліфікаційним вимогам. Фахівця також хвилює факт невчасного переоформлення закладами охорони здоров’я своїх дозвільних документів. Однак не всі проінформовані, що ця процедура має чітко вкладатися в десять робочих днів. Серед інших факторів, які заважають переоформляти ліцензії, також незнання переліку необхідних документів, невчасна оплата державного мита, звернення за послугами до посередників.
«І якщо в державних та комунальних медичних закладах ставлення до виконання ліцензійних умов до певної міри уважне, то у приватному секторі, можливо саме через це спрощення процедури отримання ліцензії, спостерігається байдужість до виконання своїх зобов’язань», — додала Тетяна ДОНЧЕНКО.
За її словами, за результатами перевірок приватних підприємців виявляється маса порушень — відсутність основної медичної документації, журналів відвідувань, лікувальних протоколів, необхідних приміщень, персоналу та обладнання тощо.
«Держава робить усе можливе, щоб спростити дозвільну систему для бізнесу, але не всі підприємці адекватно реагують на такі дії держави та сумлінно ставляться до виконання ліцензійних умов», — резюмувала Тетяна ДОНЧЕНКО.
Детальний звіт з події чекайте найближчим часом у розділі «Корисна інформація».
