МОЗ узгодило застосування критеріїв встановлення інвалідності: настанова та методрекомендації

МОЗ наказом від 30.09.2026 № 1448 затвердило:

• Настанову із застосування критеріїв встановлення інвалідності;
• Методичні рекомендації із застосування критеріїв встановлення інвалідності.

Документи мають допомогти лікарям комплексно оцінювати стан людини, враховуючи не лише захворювання чи діагноз, а й те, як порушення здоров’я впливають на її повсякденне життя.

Оцінювання повсякденного функціонування особи

Настанова із застосування критеріїв встановлення інвалідності — це клінічний інструмент для лікарів, які формують направлення на ОПФО, та експертних команд, які його проводять. Документ систематизує підходи до оцінювання функціональних порушень за різних захворювань і станів, зокрема онкологічних, серцево-судинних, неврологічних, психічних, ендокринних захворювань, патологій опорно-рухової системи, наслідків травм тощо.

Водночас настанова не передбачає автоматичного встановлення групи інвалідності за певним діагнозом. Клінічні показники є допоміжними інструментами для лікарів, а остаточне рішення має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці фактичних обмежень життєдіяльності людини. Такий підхід відповідає принципам Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ).

Методичні рекомендації визначають практичні підходи до проведення ОПФО — від аналізу медичної документації до опитування, огляду, визначення функціональних можливостей та обґрунтування рішень. Окрему увагу приділили оцінюванню здатності людини до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю поведінки та трудової діяльності.

Ключові підходи, на яких наголошують документи:

• комплексне оцінювання;
• індивідуальний підхід;
• обґрунтованість обстежень;
• урахування потреб людини.

Практичні роз’яснення щодо застосування настанови та методичних рекомендацій можна переглянути у відеозаписі вебінару МОЗ: