Антикризовий онлайн-марафон ➤ ВЗЯТИ УЧАСТЬ
У відділеннях реанімації та інтенсивної терапії найбільший відсоток пацієнтів становлять саме важкохворі. До важкохворих належать пацієнти з ускладненим перебігом захворювань, які не піддаються ефективному лікуванню і мають несприятливі прогнози щодо одужання. Таким пацієнтам призначається ліжковий режим (виділяються функціональні ліжка). Їхній стан може змінюватись у будь-який момент, тому вони потребують постійної уваги і перебувають під систематичним медичним наглядом. Вони потребують посиленої уваги з боку медичного персоналу, особливо — медичних сестер. Керівник середнього та молодшого медичного персоналу має ознайомити підлеглих з особливостями догляду за важкохворими пацієнтами, методами допомоги паліативним хворим та проконтролювати організацію роботи колективу у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії в цілому.
Читайте: "Доказова медицина на практиці"
Організація роботи відділення реанімації та інтенсивної терапії
Завдання служби анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії
Служба анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії може існувати як самостійна структурна одиниця або бути у складі анестезіологічних відділень. Такі відділення зазвичай мають палати для реанімації та інтенсивної терапії та створюються у великих багатопрофільних закладах охорони здоров’я (на 800 ліжок і більше). Групу анестезіології та реанімації формують з лікаря-анестезіолога-реаніматолога та двох медичних сестер — анестезистів.
До основних завдань служби анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії належать:
- надання екстреної реанімаційної допомоги хворим, які перебувають у критичному стані;
- забезпечення знеболювання і безпеки проведення хірургічних втручань, профілактики і лікування можливих порушень гомеостазу в ранній післяопераційний період;
- навчання медичного персоналу закладу охорони здоров’я методам надання невідкладної та реанімаційної допомоги хворим, які перебувають у критичному стані.
Також до завдань такої служби належить проведення комплексу заходів з інтенсивної терапії у хворих з порушенням життєво важливих функцій та інтенсивного нагляду за ними. Безперервна оцінка стану пацієнтів та виконання більшості медичних маніпуляцій лягають на плечі медичних сестер відділень реанімації та інтенсивної терапії.
Читайте: "Мотивація чи компенсація: система винагород у закладі охорони здоров’я"
Обов’язки медичних сестер відділень реанімації та інтенсивної терапії
Середній медичний персоналу відділень реанімації та інтенсивної терапії повинен пам’ятати, що основою їхніх функціональних обов’язків є постійний контроль за станом пацієнтів. Насамперед потрібно звертати увагу, чи хворий не знепритомнів, чи у правильному положенні він лежить тощо. Також необхідно стежити за станом шкірних покривів і слизових оболонок, оцінювати ефективність самостійного дихання, його частоту. Медична сестра відділень реанімації та інтенсивної терапії має пам’ятати про регулярне вимірювання температури та основних параметрів гемодинаміки (пульс, артеріальний тиск, центральний венозний тиск), електрокардіограму.
Медична сестра має постійно стежити за тим, щоб у хворих в реанімаційному віддленні не з’являлося пролежнів, також вони повинні доглядати за ротовою порожниною, очима, носом, вухами. Медсестра відповідає за підготовку до використання наборів для катетеризації магістральних вен, трахеотомії, епідуральної і спинальної пункцій, пункцій плевральної і черевної порожнини.
Медична сестра має чимало уваги приділити контролю за станом операційної рани, особливо заміні просякнутих кров’ю пов’язок. Також у її компетенції — дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація використаного інструментарію, виробів медичного призначення, апаратури.
Читайте: "Дезінфекція: види та методи проведення"
Медична сестра реанімаційного відділення зобов’язана проводити забір крові та біологічних матеріалів пацієнтів для лабораторних досліджень, визначати групу крові, індивідуальну та біологічну сумісність переливання крові та її компонентів (під контролем лікаря).
Безперечно, важкохворі пацієнти потребують значної уваги. Від добросовісного виконання середнім медичним персоналом своїх посадових обов’язків залежить життя таких пацієнтів.
Перегляньте та завантажте:
Дії медичних працівників при реанімації та у випадку смерті пацієнта
Важливо регулярно проводити навчання середнього медичного персоналу відділень реанімації та інтенсивної терапії щодо визначення стану важкохворого, адже вчасне виявлення невідкладних станів — шанс зберегти життя пацієнта.
Передсмертний стан: визначення динаміки
Медичні сестри мають знати, що термінальний стан, тобто перебування людини між життям та смертю, характеризується:
- непритомністю;
- зупинкою серця, кровообігу;
- порушенням функцій мозку;
- порушенням дихання;
- розширенням зіниць.
У процесі вмирання виділяють такі етапи, як передагональний стан, термінальна пауза, агонія тривалістю від 1 хвилини до кількох годин та клінічна смерть тривалістю не більше декількох хвилин. Саме на етапі клінічної смерті всі зусилля медичного персоналу спрямовуються на проведення реанімаційних заходів. Чималу роль при цьому відіграє медична сестра.
Обов’язки медичних сестер при реанімації
Медичні сестри відділень реанімації та інтенсивної терапії повинні знати, що на ефективність реанімації при клінічній смерті впливають і температура навколишнього середовища, і динаміка патологічних змін, і їх тривалість.
Так, при раптовій зупинці серця клінічна смерть за звичайних умов навколишнього середовища триває до 5 хвилин, за мінусових температур — до 10 хвилин і більше. Тривалий період умирання значно погіршує ефективність реанімації, скорочуючи період клінічної смерті. Повернути до життя пацієнта у цьому разі можливо за умови кваліфікованого і послідовного проведення реанімаційних заходів.
Читайте: "Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій"
Участь медичної сестри у проведенні реанімаційних заходів
Етапи реанімації | Дії медичної сестри |
Підготовчий | Після констатації лікарем клінічної смерті негайно підготуйте пацієнта до проведення реанімації: покладіть його на спину, бажано з опущеною на тверду основу верхньою частиною тулуба; розстебніть йому пояс і оголіть ділянку серця. Скажіть незалученому до проведення реанімаційних заходів працівнику підняти ноги пацієнта на 50–60 см угору для відтоку від них крові та збільшення кровооновлення порожнини серця |
І етап | Відкрийте пацієнту рот і марлевою серветкою на затискачі звільніть його від наявних сторонніх тіл і рідин (блювотних мас, мокротиння, знімних зубних протезів, згустків крові тощо). Відхиліть голову пацієнта максимально назад, підкладіть під шию валик. Виведіть нижню щелепу вперед, унаслідок чого прохідність верхніх дихальних шляхів відновиться |
ІІ етап | Штучну вентиляцію легенів лікарі здійснюють за допомогою ручних або автоматичних апаратів через нульову маску чи інкубаційну трубку. На вимогу лікаря під’єднайте апарат штучного дихання, увімкніть його. Також швидко виконуйте ті медичні маніпуляції, про які просить медичний працівник, що проводить реанімаційні заходи (подавайте препарати, робіть ін’єкції, наповнюйте шприци адреналіном тощо) |
ІІІ етап | На етапі проведення лікарем масажу серця, щоб видалити кров з порожнин, спостерігайте за появою у пацієнта ознак життя: звуження зіниць, порожевіння шкіри, відновлення пульсу, поява дихальних рухів. За відсутності ознак ефективності реанімаційних заходів через 30 хвилин від початку їх застосування можна прогнозувати наявність серйозних змін головного мозку |
Читайте: "Проводимо заходи для підвищення кваліфікації молодших медичних сестер"
Обов’язки молодшого медичного персоналу у випадку біологічної смерті пацієнта
Неефективність реанімаційних заходів означає настання біологічної смерті пацієнта, тобто незворотного припинення життєдіяльності організму, що настає після клінічної смерті.
Хоча факт смерті констатує лікар, медична сестра також має знати її ознаки:
- відсутність дихання;
- відсутність пульсу і серцебиття;
- блідий колір шкірних покривів і слизових оболонок;
- розслаблення м’язів;
- помутніння зіниць і відсутність їхньої реакції на світло;
- поступове зниження температури тіла (нижче 20 °С);
- наявність трупних плям;
- поява трупної закляклості;
- наявність «котячого ока», коли при бічному стисненні очного яблука зіниця набуває овальної форми, що нагадує звужену зіницю ока кішки.
Після неефективних реанімаційних заходів молодший медичний персонал перевозить тіло до моргу закладу охорони здоров’я разом із супровідною запискою, де вказуються паспортні дані померлого, номер картки стаціонарного хворого, діагноз, дата і час смерті. Таке саме повідомлення відправляють у приймальне відділення лікарні для заповнення даних про випадок смерті у Журналі сигнальних донесень. У повідомленні про померлого позначають, чи вже проінформовані рідні про те, що трапилося.
У морзі молодший медичний персонал роздягає померлого і кладе його на спину. Потім йому опускають верхні повіки, підв’язують нижню щелепу, зв’язують ноги разом, а руки кладуть на груди (зверху праву руку) і фіксують у такому положенні. Тіло потрібно накрити простирадлом і зачекати протягом двох годин до появи достеменних ознак біологічної смерті.
Коштовності, гроші, документи померлого вилучають у присутності лікаря і передають на збереження старшій медичній сестрі для подальшої передачі рідним. Якщо не вдалося зняти обручку, персні тощо, про це робиться відповідний запис у картці стаціонарного хворого.
Читайте: "Компетентнісний підхід у оцінюванні роботи медичного персоналу"
Молодший медичний персонал має пам’ятати, що смерть у відділенні є великою психологічною травмою, особливо — для пацієнтів. Тому за можливості потрібно приховати такий випадок. З цією метою безнадійного хворого переводять в окрему палату, попереджають рідних, щоб у разі його смерті поводили себе тихо, не привертали зайвої уваги.
Задля спокою інших пацієнтів вивезення тіла вдень треба організовувати так, щоб хворі в цей момент перебували в палатах із зачиненими дверима. У кімнаті, де був померлий, терміново проводять генеральне прибирання: подушки, матрац, ковдру здають для знезараження у дезінфекційну камеру, а приміщення провітрюють протягом доби.
