Створення системи епідеміологічного нагляду
- облік і реєстрація внутрішньолікарняних інфекцій;
- аналіз етіологічної структури внутрішньолікарняних інфекцій;
- санітарно-бактеріологічні дослідження об’єктів навколишнього середовища, особливо у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії;
- вивчення особливостей циркуляції патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів у закладі охорони здоров’я;
- визначення ступеня поширення та спектру стійкості мікроорганізмів до антибіотиків, антисептиків, дезінфектантів;
- контроль за станом здоров’я медичного персоналу;
- контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у закладі охорони здоров’я;
- аналіз захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції, що дає змогу зробити висновок про джерела, шляхи і чинники передачі, а також визначити умови, сприятливі для інфікування.
Читайте: "Локальний наказ про дотримання санітарних норм у медичному закладі"
Визначення джерела інфекції
- своєчасне виявлення хворих на внутрішньолікарняні інфекції;
- проведення епідеміологічного розслідування кожного випадку внутрішньолікарняного інфікування;
- своєчасна ізоляція хворих у спеціальних відділеннях, палатах з урахуванням етіологічного чинника, щоб не допустити перехресного інфікування хворих у відділеннях (палатах);
- регулярне виявлення носіїв збудників внутрішньолікарняних інфекцій серед медичного персоналу;
- санація носіїв збудників внутрішньолікарняних інфекцій серед медичного персоналу та хворих
Читайте: "Заробітна плата медичних працівників 2017"
Розірвання механізму передачі інфекції
- максимальне віддалення пацієнтів один від одного аж до створення боксованих палат;
- відокремлення вентиляційних систем для «гнійних» і «чистих» операційних;
- вжиття карантинних заходів відповідно до результатів епідеміологічних досліджень;
- планування достатньої кількості приміщень, зокрема підсобних;
- створення асептичних операційних кімнат з ефективною вентиляцією та кондиціонуванням;
- планування централізованого стерилізаційного відділення;
- виділення 4-5 операційних залів на кожні 100 хірургічних ліжок;
- оброблення рук медичного персоналу;
- оброблення операційного поля, шкірних покривів;
- використання одноразових медичних інструментів, спецодягу, засобів особистої гігієни та догляду, одноразових витратних матеріалів та білизни;
- регулярна заміна натільної і постільної білизни;
- правильне зберігання та утилізація брудної білизни і медичних відходів;
- правильне санітарне утримання приміщень;
- контроль за використанням стерильних матеріалів та інструментів (взяття санітарно-бактеріологічних проб);
- метрологічний контроль за дезінфекційним та стерилізаційним обладнанням;
- дезінфекція і стерилізація м’якого інвентарю та предметів догляду після кожного пацієнта;
- контроль якості дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації;
- контроль активності дезінфекційних розчинів;
- широке і правильне використання ультрафіолетових опромінювачів
Читайте: "Медична документація кабінету інфекційних захворювань: форми та інструкції"
Підвищення стійкості організму до внутрішньолікарняних інфекцій
- забезпечення індивідуального нагляду за пацієнтами з ослабленим імунітетом;
- раціональне використання антимікробних засобів;
- застосування специфічних і неспецифічних імуностимуляторів;
- проведення вакцинації медичних працівників відповідно до результатів епідеміологічних досліджень
