Ознайомлюючись із проектом договору, слід перевірити контрагента (юридичну особу, з якою буде укладено договір), з’ясувавши, чи зареєстрований він як суб’єкт підприємницької діяльності, та проаналізувати дані про нього у відповідному реєстрі.
Перевірити контрагента щодо наявності податкового боргу можна за інформацією з фіскальних реєстрів, яка перебуває у загальному доступі (реєстр платників ПДВ, реєстр анулювання реєстрації платників ПДВ, реєстр платників єдиного податку, а також на сайті ДФС у розділі «Дізнайся більше про свого бізнеспартнера»: sfs.gov.ua/businesspartner). Не завадить перевірити й судову історію контрагента згідно із Єдиним державним реєстром судових рішень.
Обов’язково потрібно перевіряти повноваження представника контрагента, який має підписати договір (це має бути засвідчено у статуті чи довіреності). Якщо контрагент — нерезидент, слід попросити його надати витяг із судового, торгового чи банкового реєстру, нотаріальну копію статуту, довідку з податкових органів на виконання вимог Податкового кодексу України (зокрема п. 103.2 ст. 103 ПКУ щодо уникнення подвійного оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їхнього походження з України).
Вказані документи мають бути легалізовані шляхом проставляння спеціального штампу «apostille» або шляхом консульської легалізації та перекладені українською мовою. Зауважимо, що конкретний спосіб легалізації залежить від країни резидентства контрагента.
Під час укладення договорів постачання медичного обладнання (медикаментів) приватні медичні заклади мають керуватися положеннями Господарського кодексу України (ГКУ). Так, згідно частини першої статті 265 ГКУ за договором постачання одна сторона — постачальник зобов’язується передати в обумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір постачання медичного обладнання (медикаментів) потрібно укладати у належній формі та зазначати у ньому всі істотні умови.
Істотними вважають умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів цього виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін має бути досягнута згода.
Відповідно до вимог законодавства правочини між юридичними особами і між юридичними особами та фізичними особами — підприємцями (у даному разі — договори) укладають письмово.
Під час укладення договору постачання медичного обладнання сторони обов'язково мають погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 ГКУ).
Предмет постачання — продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках, а також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Ціна договору постачання має бути узгоджена між постачальником та покупцем. Необхідно передбачити те, що ціну на товар може бути змінено, але виключно за згодою сторін. Також у договорі постачання необхідно чітко вказати, чи входить до складу ціни товару вартість постачання і складування товару, оскільки на практиці з цього приводу можуть виникати конфлікти.
Строк дії договору постачання визначають сторони. Він може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений сторонами. Якщо у договорі не зазначено строку дії, він вважається укладеним на один рік. У договорі сторони також можуть погодити графік постачання.
