Роль наставництва у медицині: поради практиків та документація

Наставництво передбачає, що більш досвідчений і кваліфікований працівник закладу передає знання і навички, необхідні для ефективного виконання професійних обов’язків.

В основному випускники медичних навчальних закладів влаштовуються на роботу, маючи достатній базовий рівень теоретичної підготовки та володіючи основними практичними навичками. Проте майже завжди вони відчувають невпевненість, причинами якої можуть бути їхні особисті риси, відсутність досвіду роботи, атмосфера у трудовому колективі тощо. Саме наставництво покликане допомогти молодим фахівцям адаптуватися на робочому місці і, головне, отривати практичний досвід.

Читайте: "Реимбурсация в Украине" 

Етапи наставництва медпрацівників

Умовно виділяють чотири етапи процесу адаптування нових працівників.

Перший етап:  наставник оцінює рівень підготовки молодого фахівця, аби розробити найбільш ефективну програму адаптації.

Другий етап: новий працівник ознайомлюється з посадовими обов’язками та вимогами, які висуває адміністрація медичного закладу (загальна інформація про медичний заклад, принципи підбору персоналу та кадрової політики, оплата праці, додаткові пільги, охорона праці та дотримання техніки безпеки, функції підрозділів, професійні обов’язки та відповідальність, вимоги до звітності, процедури та правила підрозділу, знайомство з колегами та керівництвом тощо).

Третій етап:  працівник пристосовується до свого статусу, взаємодіючи з колегами. І на останньому етапі, поступово подолавши виробничі та міжособистісні труднощі, працівник має перейти до стабільної якісної роботи.

Наставництво у медицині характеризується тим, що наставник, який є штатним працівником медичного закладу, навчає своїх підопічних без відриву від виконання основних посадових обов’язків. В ідеалі наставництво має бути безперервним, забезпечуючи постійний розвиток медичних працівників.

Читайте: "Ефективні методи заключної дезінфекції" 

Законодавство щодо наставництва в медзакладі

Згідно з чинним медичним законодавством, зокрема відповідно до листа МОЗ від 07.09.2011 № 08.0147/1607 щодо посилення ролі наставництва на робочих місцях у професійній підготовці молодих спеціалістів, наставники як висококваліфіковані спеціалісти можуть у межах компетенції залучатися до рецензування професійних звітів лікарів, провізорів та професіоналів із вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я, при проходженні ними атестації на присвоєння (підтвердження) певної кваліфікаційної категорії. Зауважимо також, що відповідно до підпункту 1.7.3 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом МОЗ від 23.11.2007 № 742, участь у наставницькій роботі є однією з вимог до претендентів на присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії молодшим спеціалістам із вищою медичною освітою.

Передавання досвіду є основним джерелом навчання персоналу, оскільки жоден зовнішній консультант не зможе підготувати працівника-початківця до роботи в межах конкретного медичного закладу. Кожен заклад напрацьовує свої шляхи передавання досвіду. При цьому важливу роль в організації відіграє саме керівник закладу. На якість надання медичної допомоги пацієнтам впливає не тільки лікуючий лікар, а й медичні сестри, фельдшери, лаборанти, молодші спеціалісти з медичною освітою. Тому керівник медичного закладу має спрямовувати свої зусилля на підвищення кваліфікації і лікарського, і середнього медичного персоналу та працівників закладу у цілому.

У Листі щодо посилення ролі наставництва МОЗ пропонує керівникам медичних закладів заохочувати наставників до роботи з молодими спеціалістами шляхом преміювання та іншими способами, передбаченими чинним законодавством України.

 Читайте: "Ефективні методи заключної дезінфекції"

План організації та проведення наставництва молодших медичних сестер з догляду за хворими у Зразківській міській лікарні № 1

(зразок) 

Читайте: "Санэпидрежим в ЛПУ: приказы, требования к помещениям"   

Скачайте зразок положення про наставництво