Насамперед адміністрація медичного закладу отримала дозвіл на проведення курсів підвищення кваліфікації для молодших медсестер від Центру післядипломної освіти медичних працівників. На основі дозволу головний лікар видав наказ, яким призначив особу, відповідальну за складання відомостей курсантів та підготовку навчального плану відповідно до плану обласних курсів. Також у наказі зазначили працівників закладу, які проводитимуть заняття за конкретними темами, затвердили графік проведення занять, склад екзаменаційної комісії та графік проведення іспитів.
Читайте: "Самоосвіта медичних сестер: як стимулювати працівників?"
До навчального плану включили теми з основ медичної етики та деонтології, охоронно-лікувального режиму; внутрішньолікарняних інфекцій, основ дезінфекції, дезінсекції, дератизації; основ догляду за хворими; техніки безпеки на робочому місці; роз’яснення деяких пунктів посадової інструкції молодшої медсестри, особливостей роботи в окремих підрозділах закладу.
Після закінчення навчання було проведено іспити, результати яких зафіксували у заліковій відомості. Після успішного проходження іспиту кожна молодша медсестра отримала посвідчення про закінчення навчання.
Проблеми, які виникли у ході проведення заходів підвищення кваліфікації медсестер. Найперше це те, що іноді складно було визначити час проведення лекцій та практичних занять, адже працівники медичного закладу (і викладачі, і курсанти) проходили курси без відриву від виконання своїх професійних обов’язків. Тому бажано ще на етапі підготовки курсів провести опитування всіх медичних працівників, задіяних у проекті, щодо найбільш зручного для них часу проведення занять. Ці побажання має врахувати заступник головного лікаря з медсестринства при складанні графіка занять.
Читайте: "Підвищення кваліфікації молодших медичних сестер: приклад наказу"
Для заохочення персоналу долучитися до проекту адміністрація медичного закладу використала принципи системи нематеріального мотивування, а саме — заохочення за досягнутий результат, підвищення самостійності та відповідальності, індивідуальний підхід до кожного працівника, визнання особистих досягнень, самоствердження в обраній професії.
Аби оцінити необхідність проведення подібних курсів підвищення кваліфікації серед молодших медичних сестер було проведено анкетування щодо ставлення до своєї роботи (як серед курсантів, так і серед тих, хто з певних причин не були учасниками проекту).
За результатами анкетування:
56,7% учасників курсів підвищення кваліфікації та лише 25% молодших медсестер, які не проходили курси, вважають себе медичними працівниками;
18% опитаних курсантів висловили бажання, аби лекції були прочитані завідувачами відділень, а серед тих, хто не відвідував курси, жоден опитаний не вказав на таку потребу;
майже всі молодші медичні сестри усвідомлюють необхідність вивчення нормативних документів, які регламентують їхню роботу; однак серед тих, хто не проходив курси, 5% вважають, що для практичної роботи молодшої медичної сестри це непотрібно;
53,3% курсантів та 40% тих, хто не проходив курси, вважають необхідним проходження курсів підвищення кваліфікації молодших медсестер.
Читайте: "Індивідуальний план медсестри: зразок"
Отже, успіх таких заходів залежить від багатьох чинників: досвіду і професіоналізму наставників, свідомого бажання працівників підвищувати кваліфікаційний рівень, проведення адміністрацією закладу політики всебічної підтримки та створення сприятливих умов для втілення нових проектів підвищення кваліфікації медичного персоналу.
