Локальний протокол і клінічний маршрут — це нормативно-технологічні документи, що регламентують організацію медичної допомоги, забезпечуючи виконання положень стандартів медичної допомоги при веденні конкретного пацієнта. Вони призначені для лікарів, середнього медичного персоналу та організаторів охорони здоров’я.
Як набрати бали до атестації 2020
Локальний протокол медичної допомоги — це нормативний документ регіонального та місцевого рівня, спрямований на забезпечення надання безперервної, ефективної та економічно доцільної медичної допомоги при певних захворюваннях та інших патологічних станах відповідно до уніфікованого клінічного протоколу. Тобто локальний протокол спрямований на виконання обов’язкових видів та обсягів втручання, закладених в уніфікованому протоколі, і має містити індикатори якості, визначені уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги.
Локальний протокол медичної допомоги може включати й додаткові індикатори якості. На перших кроках впровадження локальних протоколів не варто прагнути до великої кількості індикаторів. Адже для реального покращення якості медичної допомоги необхідно проводити постійний моніторинг та аналіз цих індикаторів. А для цього потрібне відповідне технічне забезпечення (комп’ютери, можливість передавання даних від лікаря до групи із моніторингу якості), оскільки цей процес не має переобтяжувати лікаря паперовою роботою.
Різниця між локальним протоколом та клінічним маршрутом пацієнта
Клінічний маршрут є частиною локального протоколу, у складі якого його обов’язково має узгодити і затвердити територіальний орган управління охорони здоров’я. Клінічний маршрут — це алгоритм дій медичного персоналу та схема руху пацієнта структурними підрозділами закладу.
Читайте: "Медична сестра психіатрії: стандарти професійної діяльності"
Клінічний маршрут пацієнта застосовують у межах закладу, де він був розроблений. Якщо медичний заклад не має можливості провести певні дослідження стану пацієнта, то у клінічному маршруті передбачають можливість скерування пацієнта до іншого закладу охорони здоров’я. Наприклад, маршрут пацієнта до діагностичного центру або обласної лікарні для проведення МРТ-дослідження. У такому разі локальний протокол має бути узгоджений двома установами у частині цієї взаємодії, але він все одно залишається локальним протоколом.
