Умови роботи за сумісництвом працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я врегульовано постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 р. № 245 (із змінами і доповненнями) та спільним наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28 червня 1993 р. № 43.
Робота за сумісництвом передбачає виконання, крім своєї основної роботи, іншої регулярно оплачуваної роботи у вільний від основної роботи час. Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідні дні. Протягом місяця загальна тривалість роботи не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Отже, сумісник може працювати за графіком, складеним з урахуванням режиму праці за основним місцем роботи. Утім, у такій ситуації можуть бути й певні «об’єктивні» обмеження, наприклад, якщо посаду водія віднесено згідно з колективним договором до посад працівників із ненормованим робочим днем.
Оскільки працівники із ненормованим робочим днем в окремі дні виконують роботу понад встановлену норму робочого часу, у ці дні водій не матиме змоги працювати за сумісництвом відповідно до графіка змінності.
