Укус кліща: наслідки, профілактика та медична допомога

Автор
завідувач відділення екстреної медичної допомоги КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», лікар вищої категорії виїзної бригади відділення швидкої медичної допомоги, експерт з питань охорони здоров’я
У статті розповідаємо, як захиститися від кліщів та як діяти в разі укусу. Нагадайте пацієнтам про це, адже навесні різко підвищується ймовірність укусу кліща

Якщо про небезпеку від укусів кліщів знають усі, то як від них захиститися — далеко не кожен. Ознайомтеся з інформацією про укуси кліщів та захист від них за матеріалами МОЗ.

Перевірка знань вакцинаторів: тест

Укус кліща: наслідки

Кліщі є переносниками збудників багатьох захворювань, зокрема й борелій. Унаслідок укусу кліща можуть виникнути близько 150 різноманітних небезпечних хвороб серед яких:

  • кліщовий вірусний енцефаліт
  • хвороба Лайма
  • гранулоцитарний анаплазмоз
  • моноцитарний ерліхіоз
  • Крим-Конго геморагічна гарячка
  • геморагічна гарячка з нирковим синдромом
  • туляремія тощо

Хвороба Лайма: симптоми

Інкубаційний період хвороби Лайма (кліщовий бореліоз) триває від 1 до 45 днів. Клінічні прояви захворювання залежать від стадії хвороби:

  1. Рання локалізована стадія – виникає через 1—30 днів з моменту укусу кліща. На місці укусу з’являється червона папула з чіткими краями. Для цієї стадії характерні грипоподібні симптоми. З часом почервоніння поширюється, натомість в центрі виникає бліда пляма. В третини випадків еритема зберігається впродовж 2—3 тижнів та проходить самостійно. В інших випадках захворювання переходить в дисеміновану стадію
  2. Рання дисемінована стадія виникає внаслідок поширення збудника по організму з током крові. В цей період у хворого з’являються еритеми по всьому тілі, хвороба вражає суглоби, м’язи, нервову та серцево-судинну системи
  3. Пізня хронічна стадія — масивне враження суглобів, хронічне враження нервової системи, шкіри

Кліщовий енцефаліт: симптоми

Про кліщовий енцефаліт свідчать такі симптоми:

  • головний біль;
  • гарячка;
  • нудота;
  • блювання;
  • порушення сну.

Захворювання вражає центральну нервову систему, що може спричинити інвалідність та навіть призвести до летальних наслідків.

Що робити, якщо вкусив кліщ

✎ Упродовж доби з моменту присмоктування кліща вірогідність інфікуватися низька, проте далі вона зростає, і в кінці третьої доби сягає 100 %.

Якщо пацієнта укусив кліщ, найліпше йому звернутися до травмпункту, якщо такий є неподалік. Медпрацівники правильно витягнуть кліща та проконсультують стосовно подальших кроків.

Якщо такої змоги немає, діяти варто за за алгоритмом, описаним нижче.

Як витягнути кліща — алгоритм

image83

Скачати

Якщо спеціального пристрою немає, можна видалити кліща пальцями, обгорнутими серветкою.

✎ Пам’ятайте найголовніше — важливо не панікувати і робити все повільними рухами, без ривків.

Який антисептик обрати для потреб ЗОЗ

Після видалення кліща необхідно покласти в пробірку чи іншу скляну посудину, туди ж помістити шматочок листочка чи травинку, щільно закрити кришкою та звернутися до лікаря. За його направленням в лабораторії зроблять необхідні дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань.

✎ Самостійно здавати аналізи чи приймати антибіотики не потрібно.

Впродовж трьох тижнів необхідно спостерігати за своїм станом — оглядати місце укусу, вимірювати температуру тіла. Якщо в місці укусу зʼявиться еритема (почервоніння), яка поступово почне збільшуватись в розмірах, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Як захиститися від кліщів

✎Пам’ятайте, що найбільша концентрація кліщів спостерігається в лісистій місцевості.

Щоб мінімізувати ризик укусу кліща, дотримуйтеся заходів безпеки.

  1. Для прогулянок та відпочинку варто обирати ті майданчики та трав’янисті ділянки, де регулярно косять траву, оскільки в таких місцях концентрація кліщів мінімальна
  2. На вулиці носіть одяг з довгими рукавами, закрите взуття, заправляйте штани в шкарпетки, а волосся – під головний убір.
  3. Намагайтеся не заходити в траву під час прогулянки, тримайтесь ближче до середини стежки
  4. На прогулянку одягайте світлий одяг. Це підвищить шанси побачити кліща ще до того, як він прикріпиться
  5. Використовуйте репеленти згідно з інструкцією
  6. Ретельно оглядайте себе та близьких під час прогулянки щодвігодини та, обов’язково, після повернення з прогулянки Особливо уважно перевіряйте шкірні складки, за вухами, в районі паху, пупка, пахвової западини, по межі росту волосся та в ділянках, де густий волосяний покрив. Уважно оглядайте лінію шкарпеток, верхню та нижню лінію трусів, верхню та нижню лінію бюстгальтера, комір сорочки. Таку процедуру проводьте обов’язково з весни до осені
  7. Потурбуйтесь, щоб на домашніх тваринах були ошийники від кліщів. Відразу видаліть кліща, виявленого на домашній тварині. Після гри з твариною обов’язково огляньте свою шкіру та одяг
  8. Огляд проводьте при гарному освітленні в ванній кімнаті, обкладеній кахлем
  9. Одяг, в якому були на прогулянці, витрусіть, а після повернення додому — виперіть та випрасуйте. В жодному разі не можна його залишати біля ліжка
  10. Ретельно огляньте усі речі, які брали на прогулянку — сумки, рюкзаки, підстилки

✎ Кліщ повзе знизу догори, тому огляд варто проводити в такому ж порядку.

Як користуватись репелентами

Існує цілий ряд репелентів, рекомендованих для боротьби з кліщами та комарами. Загалом їх можна розділити на дві великі групи:

  • препарати на основі хімічних речовин — пікаридина, пермитрина, ДЕТА (диетил-мета-толуамід), синтетичної олії лимонного евкаліпта
  • засоби на основі натуральних рослинних олій — менш ефективні, потребують частішого нанесення в порівнянні з хімічними

Репеленти випускають у формі спреїв, кремів, гелів, лосьйонів, серветок. Ступінь захисту репелентів напряму залежить від концентрації діючої речовини. Тобто, продукти з високою концентрацією хімічного реагенту забезпечують тривалий захист.

Хімічні репеленти можна наносити безпосередньо на шкіру або на одяг. В інструкції до кожного засобу ця інформація обов’язково зазначається.

З поверхні шкіри чи слизових оболонок репелент частково всмоктується та потрапляє в системний кровотік. Особливо важливо про це пам’ятати, коли використовуємо репелент у дітей, оскільки, з одного боку, в дітей посилена абсорбція з поверхні шкіри, з іншого — діти можуть заковтувати хімічну речовину в разі потрапляння її на руки, іграшки чи інші предмети, з якими контактує дитина. Американською академією педіатрії описані випадки нейротоксичності у дітей після використання репеленту, який містив ДЕТА в концентрації понад 10%.

Тому, при використанні репелентів варто дотримуватись наступних правил:

  • уважно читайте інструкцію виробника перед використанням продукту, наносьте на шкіру лише ті репеленти, які дозволені виробником
  • використовуйте засіб тільки тоді, коли передбачається безпосереднє перебування в середовищі, де висока ймовірність наявності кліщів
  • використовуйте мінімальну кількість засобу на відкриті ділянки шкіри та одяг
  • при нанесенні слідкуйте, щоб хімічний засіб не потрапив в очі, на слизові оболонки, на відкриті рани, інші ділянки подразненої шкіри
  • в разі, якщо це сталось — ретельно промийте оброблені ділянки водою з милом відразу, як тільки повернулись в приміщення

В свою чергу виробники репелентів працюють над створенням продукту з пролонгованим вивільненням хімічної речовини. Це дозволить підтримувати необхідну концентрацію діючої речовини на поверхні, проте не перевищувати безпечні концентрації засобу.

✎ Відчути рух кліща і його укус неможливо. Коли кусає, він виділяє знеболювальну речовину.

Міфи про кліщів

1. Кліщі живуть на дубах

Насправді кліщі живуть у землі й лазять по траві. Тому небезпечною є висока трава, а не дерева 

2. Кліщ сам вилізе назовні, якщо змастити шкіру навколо нього жиром

Цього робити не потрібно з кількох причин:

    • по-перше, — кліщ самостійно не вилізе, а спроба його видалити після змащування жиром буде ускладнена, оскільки пальці чи «кліщосмик» може зісковзувати
    • по-друге, — це подовжить час контакту кліща з організмом пацієнта, що підвищує ризик інфікування

3.Кліщів можна не боятись, якщо вакцинуватись

Щеплення від хвороби Лайма не існує.

Атестація медичних працівників — 2025

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді