Зазначене питання врегульоване нормами Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. № 1418 (далі — Порядок № 1418).
Так, пунктом 4 Порядку № 1418 визначено зокрема, що до стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається:
- час роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров’я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у пункті 3 цього Порядку;
- час роботи у будь-яких державних та комунальних установах, закладах та організаціях незалежно від підпорядкування на посадах, визначених у пункті 3 цього Порядку, за умови, що оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я;
- час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, — період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) — не більш як до досягнення нею 16-річного віку;
- час, відведений на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і після направлення на підвищення кваліфікації працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у пункті 3 цього Порядку, в державних та комунальних закладах охорони здоров’я.
Крім того, пунктом 7 Порядку № 1418 передбачено виплату надбавки за вислугу років щомісяця за фактично відпрацьований час як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Отже, працівник має право на встановлення зазначеної надбавки, якщо він працює на умовах сумісництва на посаді лікаря або фахівця з базовою та неповною вищою медичною освітою.
