1 березня клінічні протоколи втратять чинність. Чим керуватися?
Наказом № 1510 МОЗ затвердив:
- Порядок проведення епідеміологічного нагляду за дифтерією
- Зміни до Критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації, затверджених наказом МОЗ від 28.12.2015 № 905
- Зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595
Порядок призначений для суб’єктів господарювання, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на медичну практику, закладів громадського здоров’я та центральних органів виконавчої влади, що мають у своїй структурі (підпорядкуванні) медичні служби та/або підрозділи для організації ефективного епідеміологічного нагляду за дифтерією.
У разі виявлення особи з підозрою або захворюванням на дифтерію суб’єкти господарювання та заклади громадського здоров’я зобов’язані зареєструвати та сповістити про виявлений випадок відповідно до вимог глави III Порядку.
✅✅✅ Із 25 січня екстрені повідомлення про підозри і випадки COVID-19 перейшли в е-формат
Реєстрація випадку дифтерії
Про виявлення випадку дифтерії заклади та установи повинні повідомляти територіальний заклад громадського здоров’я. Протягом 12 годин вони мають оформити і подати форму № 058 «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення».
Змінилася категорія випадку або діагноз пацієнта? Протягом 12 годин після отримання нової інформації подайте нове повідомлення до територіального закладу громадського здоров’я, де вкажіть що стало підставою для зміни категорії випадку.
Кожен випадок дифтерії реєструйте за місцем його виявлення за формою первинної облікової документації № 060/о «Журнал обліку інфекційних захворювань» або в електронній системі охорони здоров’я.
Територіальні заклади громадського здоров’я мають звітувати про випадки дифтерії до ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» за формою звітності:
- № 1 «Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання за ___ місяць 20_ року», — до 15 числа місяця, наступного за звітним
- № 2 «Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання за 20_ рік», — у строк, який установлює МОЗ
Обидві форми звітності затверджені наказом МОЗ від 02.06.2009 № 378.
Інфекційний контроль: як працювати за новими вимогами
Алгоритм дій медпрацівників у разі виявлення випадків дифтерії
1. Повідомити територіальний заклад громадського здоров’я про підозрілий випадок — надіслати екстренне повідомлення.
2. Зареєструвати випадок у журналі обліку інфекційних захворювань або в ЕСОЗ.
3. Направити хворого на госпіталізацію, за потреби — викликати бригаду ЕМД.
4. Провести відбір двох зразків для проведення лабораторних досліджень — один із носу та один із ротоглотки. Організувати їх доставку в лабораторію Центру громадського здоров’я.
5. Разом із територіальним закладом громадського здоров’я встановити осіб, які перебували в тісному контакті з хворим та провести заходи згідно з розділом VI Порядку.
6. Забезпечити ізоляцію особи до інфекційного боксу та лікування відповідно до затвердженого клінічного протоколу (для медпрацівників вторинних та третинних закладів).
NB! Пацієнтів ізолюють до отримання негативних результатів лабораторних досліджень бактеріологічним методом в двох зразках (один із носу та один із ротоглотки), відібраних не раніше ніж через 24 год після завершення лікування антибіотиками, які направляються на дослідження до Центру громадського здоров'я.
Критерії, за якими визначають дифтерію
МОЗ оновив клінічні критерії дифтерії. Особою з підозрою на дифтерію є будь-яка людина:
- із захворюванням верхніх дихальних шляхів з ларингітом, або назофарингітом, або тонзилітом та наявністю плівчастих нашарувань, що щільно прилягають та при зніманні яких спостерігається кровотеча, або псевдоплівчастим нашаруванням, що становлять сіру масу з мертвих клітин, фібрину та мікроорганізмів
- ознаками дифтерії іншої локалізації
Щоб визначити токсигенні штами Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium ulcerans та Corynebacterium pseudotuberculosis з клінічного матеріалу та підтвердити, що вони виділяють токсин, застосовуйте тест Елека. Полімеразну ланцюгову реакцію можна застосовувати як додатковий вид лабораторних досліджень, який підтверджує, що збудник виділяє токс-ген.
Епідеміологічним зв’язком вважайте:
- контакт із лабораторно підтвердженим випадком дифтерії
- передачу від тварини до людини
Також МОЗ по-новому класифікував випадки дифтерії. Насамперед користуйтеся поняттям «підозрілий випадок».
Підозрілий випадок — будь-яка людина, яка звернулася за медичною допомогою або була виявлена в ході епідеміологічного розслідування за наявності у неї клінічних критеріїв дифтерії. Кожен підозрілий випадок має бути обстежений лабораторно.
Всі підозрілі випадки дифтерії розділяйте за категоріями відповідно до класифікації:
- лабораторно підтверджений
- епідеміологічно пов’язаний
- клінічно сумісний
- відхилений
✅✅✅ Як запобігти інфекційним хворобам медпрацівників та що робити у разі зараження
Класифікація випадків дифтерії
Нові вимоги до щеплень проти дифтерії
МОЗ оновив вимоги до щеплення дітей із порушенням Календаря профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595. Зміни стосуються:
- щеплень для дітей віком від 3 місяців до 6 років 11 місяців 29 днів вакцинами АКДП й АДП
- ревакцинації АДП та для дітей віком від 7 до 17 років 11 місяців 29 днів
Також посадовці оновили вимоги Календаря щеплень до вакцинації для профілактики дифтерії на ендемічних та ензоотичних територіях і за епідемічними показаннями.
Попри санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи в закладі охорони здоров’я спалахнула внутрішньолікарняна інфекція. Як діяти медичному персоналу в такому випадку? Про це розповімо у статті та покажемо на прикладах, які документи вести
