Зміни вніс наказ МОЗ «Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні та Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень» від 11.10.2019 № 2070.
Основні зміни в медичному законодавстві в 2019 році
Календар профілактичних щеплень в Україні затверджений наказом МОЗ «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу МОЗ від 11.08.2014 № 551).
NB! У 2019 році МОЗ також вносило зміни до Календаря щеплень наказом від 23.04.2019 № 958 та зміни до Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень наказом від 01.02.2019 № 280.
Протипоказання до щеплень — 2020
Оновлений Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень визначає, як необхідно проводити вакцинацію за різних клінічних станів. Нових протипоказань до нього не додали. Натомість поліпшили опис процедури щеплення, аби допомогти лікарям точно визначати абсолютні протипоказання та дії у конкретних ситуаціях.
Абсолютні протипоказання — стан, за якого є чітко визначена ймовірність виникнення серйозної побічної реакції на введену вакцину для реципієнта, а ризики від проведення щеплення значно перевищують переваги (п. 2 Переліку).
Абсолютні протипоказання до введення вакцин
Протипоказання до вакцинації лікар має встановлювати відповідно до рекомендацій у Переліку та інших національних настановах. Якщо потрібно отримати додаткову інформацію щодо верифікації діагнозу, перебігу захворювання, необхідності додаткових обстежень, лікар скеровує пацієнта до профільного спеціаліста і за його висновком остаточно приймає рішення щодо вакцинації (п. 3 Переліку).
Що саме змінилося у Переліку і як відбуватиметься вакцинація — 2020 в Україні?
- Замість кабінету щеплення — пункт
- МОЗ змінив Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- Порядок епідеміологічного нагляду за кором — вимога часу
- Мінсоцполітики оновило календар медичних щеплень
- МОЗ удосконалив підходи до інфекційного контролю за туберкульозом
- Медики повідомляють Держпродспоживслужбу про випадки захворювань із Переліку протягом години
- Медикам надали 18 нових форм первинної документації у сфері протидії ВІЛ
- Медики проводять профілактику ВІЛ у групах ризику за новим Порядком
- КМУ запланував створити національну систему крові
- Мінсоцполітики подбало, щоб медики використовували ЗІЗ безпечно
Алергія і вакцинація
Протипоказання для людей із можливою алергічною реакцією на компоненти вакцини класифікували відповідно до можливих алергенів: яєчного білка, дріжджів, желатину, лактози та латексу.
Як проводити щеплення осіб із можливою алергією до компонентів вакцини, зазначених у її складі
| Компоненти вакцини | Вакцини для профілактики | Тактика вакцинації |
| Яєчний білок | Кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи | Вводити вакцину звичайним способом без застосування спеціальних запобіжних заходів. Залишкова кількість яєчного білка, що може бути у вакцинах, недостатня для ініціації алергічної реакції. Осіб в анамнезі з анафілактичною реакцією до яєчного білка можна щеплювати вакцинами для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи, вакциною проти вітряної віспи. Реципієнти вакцини не мають проходити скринінгових обстежень щодо алергії до яєчного білка |
| Грипу | Вводити вакцину звичайним способом без застосування спеціальних запобіжних заходів. Осіб з алергією до яєчного білка (зокрема і тих, у кого були анафілактичні реакції після вживання в їжу яйця) можна щеплювати інактивованою вакциною проти грипу без додаткових заходів застереження відповідно до стандартної практики введення вакцин | |
| Жовтої лихоманки | Якщо результат щодо шкірної проби з вакциною позитивний, вводити малими дозами під наглядом. Вакцини, виготовлені з використанням курячого ембріона, із більшою ймовірністю можуть містити яєчний білок або білки ембріона, що підвищує ризик появи алергічної реакції в осіб з алергією до яйця. Тому вакцину проти жовтої лихоманки не можна рутинно використовувати в осіб із відомою алергією до яєчного білка | |
| Желатин | Відповідно до вакцини | Якщо результат щодо шкірної проби з вакциною позитивний, вводити малими дозами під наглядом |
| Лактоза | АКДП/АаКДП | Вводити вакцину звичайним способом без спеціальних запобіжних заходів |
| Дріжджі | Гепатиту B | Якщо результат щодо шкірної проби з вакциною позитивний, вводити малими дозами під наглядом |
| Латекс | Відповідно до вакцини | Вводити вакцину звичайним способом без спеціальних запобіжних заходів |
Вакцинація ВІЛ-інфікованих пацієнтів
Протипоказання для людей із первинним імунодефіцитом розділили за типами імунодефіциту.
Як проводити щеплення осіб із первинним імунодефіцитом
| Тип імунодефіциту | Протипоказані вакцини | Показані вакцини | Коментарі |
| Значний дефіцит антитілоутворення (агамаглобулінемія, гіпогамаглобулінемія) | Усі живі вакцини | Проти грипу. | Вакцинація проти менінгококової інфекції (оптимально) рекомендована |
| Мінорні дефіцити антитілоутворення (дефіцит IgA, дефіцит антитіл до полісахаридних антигенів) | Оральна (жива) поліомієлітна вакцина (ОПВ) | Проти грипу. | Вакцинація проти менінгококової інфекції (оптимально) рекомендована. |
| Дефіцит системи комплементу (класичний або альтернативний шляхи) | Не протипоказано | Усі вакцини відповідно до Календаря щеплень. | Вакцинація проти менінгококової інфекції (краще) рекомендована. |
| Дефіцит системи фагоцитозу (хронічна гранульоматозна хвороба, дефект молекул адгезії, синдром Чедіака-Хігаші, вроджена нейтропенія) | Живі вакцини (БЦЖ, оральна черевно-тифозна вакцина) у разі хронічної гранульоматозної хвороби. Усі живі вакцини у разі дефекту молекул адгезії та у разі синдрому Чедіака-Хігаші | Усі вакцини відповідно до Календаря щеплень, за винятком живих вакцин для пацієнтів із дефектом молекул та синдромом Чедіака-Хігаші | Пневмококова вакцинація за комбінованим введенням (ПКВ + ППВ) рекомендована |
| Дефекти вродженого імунітету (IL-12, інтерферон-g) | Усі живі вакцини (БЦЖ, оральна черевно-тифозна, КПК, вітряна віспа) | Проти грипу. | Пневмококова вакцинація за комбінованим введенням (ПКВ + ППВ) рекомендована |
| Змішані або комбіновані Т-клітинні дефіцити (повний синдром Ді-Джорджі, атаксія телеангіоектазія, синдром Віскотт-Олдріча, синдром гіпер-IgE) | Усі живі вакцини (БЦЖ, оральна черевно-тифозна, КПК, вітряна віспа) | Проти грипу. | Пацієнтів з неповним синдромом Ді-Джорджі можна щеплювати КПК та ВВ, якщо рівень CD3 > 500/мм3, CD8 > 200/мм3 та/або нормальна відповідь на мітоген |
Як уникнути штрафу за неякісні медичні вироби
Щеплення осіб, які контактують з особою, що має важку імуносупресію, імунодефіцит
Окремо виділили рекомендації щодо вакцинування осіб, які перебувають у контакті з особою, що має важку імуносупресію, імунодефіцит (за винятком ВІЛ-інфікованих).
Імунокомпетентних осіб, які перебувають у тісному сімейному контакті з імунокомпрометованими особами (отримують імуносупресивну терапію, імунодефіцит), можна щеплювати інактивованими вакцинами за віком відповідно до Календаря щеплень та вакцинувати проти грипу.
Здорових імунокомпетентних осіб, які перебувають у тісному сімейному контакті з імунокомпрометованими особами, потрібно щеплювати живими вакцинами (проти кору, епідемічного паротиту та краснухи) відповідно до Календаря щеплень, а також можна щеплювати проти вітряної віспи. Також контактним особам можна проводити вакцинацію за потреби проти жовтої лихоманки та черевного тифу. Вакцинацію проти поліомієліту проводьте інактивованою поліомієлітною вакциною (за винятком безсимптомних ВІЛ-інфікованих).
Особи з тяжким імунодефіцитом протягом чотирьох тижнів після вакцинації мають уникати контакту з підгузками немовлят, яких вакцинували ротавірусною вакциною. Імунокомпрометованим особам варто уникати контакту з особами, які мають висип на шкірі через вакцинацію проти вітряної віспи, доки висип не припиниться.
Вагітність і вакцинація
Вагітні мають підвищений ризик тяжкого перебігу вагітності, госпіталізації внаслідок грипу та смерті під час вагітності. Тому вагітним у будь-якому триместрі та жінкам, які планують вагітність, рекомендують щеплюватись проти грипу протягом епідсезону. Однак переваги вакцинації вагітних мають перевищувати ризики, коли ймовірність захворювання висока та інфекція становить ризик для матері або плоду.
Вагітність — протипоказання до проведення вакцинації живими вакцинами. Живі вакцини, які вводять вагітній жінці, становлять теоретичний ризик для плоду, тому вакцини, що містять живі, атенуйовані віруси та живі атенуйовані бактерії, — протипоказані. Щодо ризику для плоду від вакцинації вагітної інактивованими вакцинами доказів немає.
Вагітних жінок, які отримали останню дозу вакцини з правцевим анатоксином більше 10 років тому, щеплюйте проти правця і дифтерії під час вагітності. Така вакцинація формує імунітет до правця у матері та запобігає захворюванню як матері, так і дитини. Якщо є лабораторні підтвердження захисту від правця, можна відтермінувати введення дози АДП-М (правцевий анатоксин, комбінований з дифтерійним анатоксином, зі зменшеним вмістом антигенів).
Трансмісії вакцинних вірусів не відбувається від отримувачів вакцини КПК. Вакцини КПК та проти вітряної віспи вводьте дітям та іншим особам, що перебувають у сімейному контакті з вагітними. У разі везикулярного висипу після вакцинації проти вітряної віспи розмежовуйте контакти вагітної з реципієнтом вакцини, доки висип не зникне.
Немовлят, які мають сімейний контакт з вагітними, потрібно щеплювати ротавірусною вакциною згідно із тим самим графіком, що і дітей, які не перебувають у сімейному контакті з вагітними.
Жінка має утримуватися від вагітності щонайменше протягом місяця після вакцинації КПК. Є лише теоретичний ризик ураження плоду дитини через наявність вірусу краснухи у комбінованій вакцині КПК. В іншому разі вакцинацію проводять після вагітності. Випадкова вакцинація КПК вагітної — не підстава для переривання вагітності.
Електронні медкартки: як використовувати
Як щеплювати жінок у період лактації
Окремо описали, як проводити вакцинацію у період лактації. Щеплення жінкам, які годують немовля, інактивованими вакцинами або вакцинами, що містять живий вірус, не впливає на безпеку жінки чи дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні.
Лактація — не протипоказання до імунізації матері. Щеплення жінок, що годують, інактивованими вакцинами або вакцинами, що містять живий вірус, не впливає на безпеку жінок або дітей, що перебувають на грудному вигодовуванні.
Вакцинні віруси мають здатність реплікуватися в організмі у тих, хто отримує зазначені вакцини, однак віруси вакцини проти вітряної віспи не виділяються з грудним молоком. Хоча вірус вакцини проти краснухи може виділятися з організму отримувача вакцини, він зазвичай не призводить до інфекції у немовляти. Якщо інфекція реалізується, вона має легкий перебіг, оскільки вірус атенуйований.
Інактивовані, рекомбінантні, субодиничні, полісахаридні та кон’юговані вакцини, а також анатоксини не мають ризику для матерів, які годують грудьми, або для дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.
Грудне вигодовування — тимчасове протипоказання для вакцинації матері проти вітряної віспи через теоретичну небезпеку передачі вірусу від матері до немовляти.
Вакцину проти жовтої лихоманки не варто вводити жінкам, які годують грудьми. Однак, якщо жінка, що вигодовує дитину грудьми, не може уникнути подорожі або відкласти її до районів, що є ендемічними для жовтої лихоманки, у яких ризик для зараження високий, вона має бути вакцинована.
Дітей, що перебувають на грудному вигодовуванні, вакцинуйте згідно з Календарем щеплень.
