Як укладати договір про матеріальну відповідальність медпрацівників

Працівники зобов’язані дбайливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів, щоб запобігти шкоді. Однак на практиці не завжди вдається дотримувати вимог законодавства: лікар може випадково розбити комп’ютер, старша медична сестра зіпсувати частину ліків тощо.

Юридичний супровід роботи медзакладу: прораховуємо ризики

Що таке договір про повну матеріальну відповідальність? Договір про матеріальну відповідальність — це письмовий договір між роботодавцем та працівником, який займає посаду або виконує роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей, що укладають задля збереження матеріальних цінностей закладу.

Чи можна передбачити всі ризики у трудовому договорі? Із ким із працівників укладати окремий договір про матеріальну відповідальність та як його заповнювати? Читайте далі.

З ким укладається договір про матеріальну відповідальність

КЗпП передбачає можливість (а не обов’язок!) укласти з працівником письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. При цьому дотримуйте таких умов:

• працівник досягнув 18-річного віку
• працівник обіймає посаду або виконує роботи, що безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у виробництві цінностей, що йому передані
• посада або робота працівника входить до переліку^*, затвердженого в порядку, який визначає КМУ

^* Перелік посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва (далі — Перелік № 447), а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затвердив Держкомітет Ради Міністрів СРСР з питань праці та соціальних питань постановою від 28.12.1977 № 447/24.

Договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати лише з працівниками, які обіймають посади і виконують роботи, передбачені Переліком № 447. Якщо до трудових обов’язків працівника такі функції не належать, то укладення договору про повну матвідповідальність суперечитиме законодавству, навіть коли посада, яку обіймає працівник, або робота, яку він виконує, була зазначена в Переліку № 447. Таку позицію висловило Мінпраці в листі від 27.05.2008 № 146/06/186-88.

Тож, як ми з’ясували, для укладення договору важливу роль відіграють трудові обов’язки, що їх виконує працівник.

Звернімося до випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336 (далі — Довідник). Відповідно до його Загальних положень конкретний перелік посадових обов’язків керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців визначають у посадових інструкціях. Їх розробляють і затверджують роботодавці на основі Довідника, з огляду на конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства.

Тобто зміст трудових обов’язків працівника визначено розділом «Завдання та обов’язки» посадової (робочої) інструкції.

Перелік посад, з якими укладається договір про матеріальну відповідальність 

КЗпП і Перелік ухвалили ще за радянських часів, а тому вони не зовсім відповідають потребам сучасного ринку праці. Попри те найактуальніші для закладу охорони здоров’я — посади з Переліку, як-от:

• завідувач каси та його заступники
• завідувач складу та його заступники
• завідувач аптечного закладу або відділу аптечного закладу та їхні заступники
• завідувач аптечного пункту першої групи
• фармацевт
• старша медична сестра структурного підрозділу

Договір про повну матеріальну відповідальність маєте право укладати з працівником, який:

• обіймає посаду, яку передбачає Перелік
• виконує роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у виробництві цінностей, що йому передані.

Якщо вирішите таки укласти договір, дотримуйте обох умов: і щодо Переліку, і щодо виконання робіт.

✎ Де зберігається договір про матеріальну відповідальність? Договір про повну матеріальну відповідальність укладайте у двох екземплярах. Один примірник надайте працівнику, а другий долучіть до його особової справи.

Повна матеріальна відповідальність

Основним видом матеріальної відповідальності працівників є обмежена матеріальна відповідальність. Лише в окремих випадках застосовують повну матеріальну відповідальність.

Випадки покладення на працівника повної матеріальної відповідальності визначено статтею 134 КЗпП. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству з їх вини, зокрема, у разі коли:

• між працівником та підприємством відповідно до статті 135-1 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або з іншою метою;
• майно та інші цінності працівник отримав під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
• шкоду заподіяно нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріальних цінностей, виданих працівникові у користування;
• згідно із законодавством на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству під час виконання трудових обов’язків тощо.

Лише у першому з перелічених випадків працівник є матеріально відповідальною особою, адже з ним укладено письмовий договір. Тож він матеріально відповідатиме за незабезпечення цілості майна у повному розмірі. Працівник, якому майно надане у користування і який умисно зіпсував матцінності, також нестиме матеріальну відповідальність у повному розмірі, хоч і не є матеріально відповідальною особою.

Колективний договір: зміни для роботодавців

Обмежена матеріальна відповідальність

Відповідно до статті 132 КЗпП, розмір обмеженої матеріальної відповідальності має дорівнювати розміру заподіяної шкоди, але не має перевищувати його середнього місячного заробітку. При цьому не потрібно укладати договір про матеріальну відповідальність, адже підставою є виключно порушення трудових обов’язків, що призвели до прямої дійсної шкоди.

Якщо розмір шкоди не перевищує середнього місячного заробітку працівника, за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу відповідну суму відраховують із заробітної плати працівника (ст. 136 КЗпП).

Розпорядження керівника слід зробити не пізніше 2 тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і передати до виконання не раніше 7 днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

 

Безплатний вебінар «Упровадження заходів із профілактики інфекцій та інфекційного контролю в ЗОЗ: проблеми й виклики»

 

ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ВЕБІНАРІ ►►►

Типовий договір про матеріальну відповідальність працівників: бланк

Зміст договору на повну матеріальну відповідальність не може визначатися на розсуд сторін. Сторони під час укладення договору зобов’язані використовувати Типовий договір про повну матеріальну відповідальність, що міститься у додатку 2 до Переліку № 447. Працівник, з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність (звісно, за умови дотримання вимог законодавства), набуває статусу матеріально відповідальної особи.

У тексті договору про повну матеріальну відповідальність має бути прописано обов’язок роботодавця ознайомити працівника, з яким укладено такий договір, із законодавством щодо матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану установі, а також з інструкціями, нормативами та правилами збереження, приймання, обробки, продажу (збуту), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих працівникові матеріальних цінностей.

✅✅✅Фінансовий план КНП: як відобразити господарську діяльність

Коли договір про повну матеріальну відповідальність укладати не треба

КЗпП передбачає випадки, коли працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини, навіть якщо відповідного договору з ним не укладали. Це випадки, коли працівник:

• одержав майно та інші цінності під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами
• завдав шкоди діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку
• завдавав шкоду в нетверезому стані
• умисно^** знищив чи зіпсував видані йому в користування інструменти, вимірювальні прилади, спеціальний одяг чи інші предмети, або якщо встановили недостачу цих предметів

^** Умисел характеризується тим, що працівник усвідомлює протиправність своїх дій чи бездіяльності, а також передбачає негативні наслідки своєї протиправної поведінки й бажає або свідомо допускає, що вони настануть. Факт умисного знищення або зіпсуття матеріальних цінностей потрібно довести. Адже якщо працівник спричинив його через недбалість, то несе обмежену матеріальну відповідальність.

• умисно знищив чи зіпсував матеріали, напівфабрикати, вироби (продукцію), зокрема під час їх виготовлення, або якщо встановили недостачу цих матеріалів
• завдав шкоди не під час виконання трудових обов’язків — наприклад, самовільно використовував майно власника в особистих цілях та всупереч інтересам власника
• несе повну матеріальну відповідальність за шкоду під час виконання трудових обов’язків згідно із законодавством — наприклад, якщо перевитратив пальне на автомобільному транспорті або звільнився з роботи, на якій мав відпрацювати певний час після навчання в університеті

✎ На працівника не можна покласти відповідальність за шкоду, яка належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику, або яку він заподіяв у стані крайньої необхідності.

Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником

Працівники, які заподіяли шкоду закладу під час виконання трудових обов’язків, зазвичай несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди (ст. 132 КЗпП). Серед прикладів такої шкоди:

• утрата, погіршення або зниження цінності майна
• необхідність витратити кошти на відновлення, придбання майна чи інших цінностей
• необхідність виплатити зайві гроші через те, що працівник порушив трудові обов’язки

Розмір шкоди визначайте за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з огляду на балансову вартість (собівартість) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами (ч. 1 ст. 135-3 КЗпП). Виняток — коли виявите недостачу матеріальних цінностей, а також якщо працівники їх розкрадали, умисно знищували або псували. У таких випадках розмір шкоди визначайте за цінами, що діють у місцевості на день відшкодування шкоди.

Розмір шкоди установіть за допомогою таких доказів, як-от:

• дані бухгалтерського обліку;
• матеріали інвентаризації;
• акти ревізії та облікові документи
• акти й інші документи про недостачу, зіпсування, втрату, знищення майна
• висновки компетентних органів
• довідки й інші документи про вартість майна, розмір зайвих грошових виплат, а також сум, витрачених на придбання, відновлення майна, задоволення претензій третіх осіб тощо (абз. 2 п. 23 Постанови № 14)

Якщо справа дійде до суду, він може призначити бухгалтерську чи іншу експертизу. Тоді розмір завданих збитків визначатиме експерт чи експертна комісія.

Посадові особи несуть матеріальну відповідальність і за прибуток, якого не одержав заклад унаслідок їхніх дій.

✅✅✅Акредитація закладів охорони здоров'я — 2023

Приклади матеріальної відповідальності медпрацівників

Оплата праці головної медичної сестри КНП

Порядок відшкодування завданої працівником шкоди

У добровільному порядку

Роботодавець має:

• провести службове розслідування
• ознайомитися з поясненнями винного
• установити факт і розмір заподіяної шкоди
• отримати письмове зобов’язання добровільно відшкодувати шкоду

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця він може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене (ч. 5 ст. 130 КЗпП).

На підставі наказу

Приклад

Медсестра розбила аспіратор

СИТУАЦІЯ

Медична сестра прибирала в операційній. Випадково розбила портативний медичний аспіратор, однак про скоєне вирішила не зізнаватися. Як вчинити керівнику?

РІШЕННЯ

У цьому випадку керівнику закладу необхідно:

• провести службове розслідування
• установити факт і розмір заподіяної шкоди
• попросити медсестру, яка завдала збитків, надати письмові пояснення, однак так їх і не отримав
  видати наказ за результатами службового розслідування

У наказі зобов’яжіть бухгалтерію щомісячно утримувати із заробітної плати медсестри частину збитків (ч. 1 ст. 136 КЗпП).

За рішенням суду

Зверніться до суду із позовними вимогами про відшкодування шкоди, якщо:

• розмір шкоди перевищує середній місячний заробіток працівника
• працівник зобов’язався добровільно відшкодувати збитки, але так цього й не зробив
• стягнути шкоду відрахуванням із заробітної плати неможливо — працівник припинив трудові відносини із закладом, закінчився строк на видання розпорядження про відрахування тощо

Як свідчить судова практика, звільнення працівника не припиняє його обов’язку відшкодувати шкоду, яку він заподіяв закладу.

Строк, упродовж якого ви можете просити в суду стягнути з працівника матеріальну шкоду, — один рік із дня, коли її виявили (ч. 3, 4 ст. 233 КЗпП).