28 липня відзначатимуть Усесвітній день боротьби з гепатитом. З’ясуйте, як організувати профілактику гепатиту С на робочому місці та вберегтися від зараження у разі контакту з інфікованим матеріалом
За ступенем негативного впливу на здоров’я населення та масштабами захворюваності вірусні гепатити в Україні посідають домінантне місце в структурі інфекційної патології разом із грипом та гострими інфекційними хворобами верхніх дихальних шляхів. За останні роки помітна тенденція до підвищення захворюваності на гепатит С, зокрема й випадків хронічних форм хвороби.
Чи страхувати працівників від інфікування гепатитами
До групи ризику зараження гепатитом С належать зокрема й медичні працівники. У чому полягає підступність захворювання та як не заразитися на робочому місці — з’ясуємо далі.
У чому підступність гепатиту С
Гепатит С — єдиний вірусний гепатит, проти якого досі немає вакцини.
Захворювання може протікати безсимптомно. Водночас інші хворі можуть відчувати підвищену втомлюваність, пітливість, ломоту й біль, втрату апетиту й концентрації уваги. Симптоми можуть то з’являтися, то зникати. На більш пізніх стадіях хвороби, коли печінка уражена серйозніше, можуть виникати жовтяниця, свербіж, внутрішня кровотеча й закреп.
Багато хворих навіть не знають про свій діагноз. МОЗ пропонує всім повнолітнім особам пройти скринінг на гепатит С раз протягом життя. Водночас МОЗ рекомендує раз на рік повторювати тестування для всіх осіб із поведінкою, станами та чинниками, які можуть призводити до підвищеного ризику інфікування. Серед цієї категорії й медичні працівники та інші працівники, які у зв’язку з виконанням службових обов’язків мали порізи, уколи предметами, що містять сліди крові, чи інший контакт з інфікованою вірусом гепатиту С кров’ю або рідинами (п. 1, 2 Додатка 1 «Рекомендації щодо тестування на ВГС» до Стандартів медичної допомоги «Вірусний гепатит C дорослих», затверджених наказом МОЗ від 15.01.2021 № 51).
Обстеження медпрацівників на маркери інфікування збудниками парентеральних гепатитів має не тільки діагностичне, а й профілактичне значення, оскільки дає змогу більш-менш своєчасно виявляти хворих та інфікованих осіб цієї професійної групи.
Вірус гепатиту С: як передається
До чинників ризику, коли кров інфікованої гепатитом C особи може потрапити в кровообіг іншої особи, належать:
- переливання крові, хірургічне втручання
- отримання медичної або стоматологічної допомоги в країнах, де гепатит є поширеною хворобою, а інфекційний контроль — неякісний
- спільне використання будь-якого обладнання при споживанні ін’єкційних наркотиків або інгаляційних наркотиків
- спільне використання таких речей, як леза для гоління, зубні щітки або речі, що можуть подряпати шкіру
- пірсинг, татуювання або косметичні ін’єкційні процедури, якщо обладнання для цього використовується повторно
- статеві відносини (проте ризик дуже низький, якщо немає загрози кровотечі)
- контакт із кров’ю на роботі, наприклад, поранення голкою, порізи, прибирання крові, робота на місці жорстоких подій із наявністю крові
- передавання від матері до дитини під час народження
Провідні чинники ризику інфікування гепатитом С — небезпечні інвазійні маніпуляції в ЗОЗ та вживання ін’єкційних наркотиків. Профілактика інфікування залежить насамперед від того, чи правильно медпрацівники проводять маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю та іншими біологічними рідинами.
⚡ Інструменти в закладі охорони здоров’я ⚡ Обробка інструментів ⚡ Утилізація медичних виробів
Гепатит С: профілактика на робочому місці
Нині гепатит С належить до групи професійних захворювань. У групі ризику — медичні працівники, які проводять процедури, що становлять ризик інфікування: хірурги, травматологи, акушери гінекологи, лаборанти, маніпуляційні медсестри й інші. Такі працівники мають робити щеплення проти вірусних гепатитів А та В, аби запобігти ко-інфекції, що значно обтяжує перебіг хвороби і знижує шанси одужати.
Профілактика гепатиту С передбачає насамперед утримання від контактів із рідинами організму іншої людини — кров’ю, міжтканинною рідиною, спермою тощо. Щоб запобігти гепатиту С, використовуйте стерильне ін’єкційне обладнання й дотримуйте гігієни рук перед маніпуляціями й після них. Не допускайте, щоб біологічні тканини та/або рідини потрапили до навколишнього середовища.
⚡ Обов’язки та організація роботи ⚡ Організація інфекційного контролю ⚡ Обіг лікарських засобів та медичних виробів ⚡ Співпраця з лабораторією ⚡ Юридичні аспекти роботи ⚡ Поліпшення клієнтського сервісу ⚡ Розвиток цифрових навичок
П’ять правил профілактики гепатиту С
- Користуйтеся засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення
- Використовуйте засоби індивідуального захисту — рукавички, окуляри, фартухи тощо
- Користуйтеся стерильним інструментом багаторазового призначення — манікюрним, стоматологічним, хірургічним, лабораторним інструментом, інструментом для пірсингу й татуажу тощо
- Не допускайте забруднення навколишнього середовища рідинами та тканинами організму
- Практикуйте безпечний секс — застосовуйте бар’єрні контрацептиви
Щоб запобігти парентеральним шляхам передачі гепатиту C:
- обстежуйте всіх донорів крові, органів, тканин на наявність маркерів HCV (anti-HCV) та активність трансаміназ;
- робіть переливання лише перевіреної консервованої крові й не допускайте до донорства осіб із груп ризику —
- споживачів ін’єкційних наркотиків
- хворих на хронічний алкоголізм
- чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками
- не допускайте до донорства осіб, які мають хронічний гепатит, зокрема нез’ясованої етіології, чи протягом останніх років отримали переливання крові.
Ольга Дубина головний редактор експертно-правової системи «Експертус Медзаклад»
Рекомендації з розробки плану дій з впровадження заходів з профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Нормативна база і зразки річного та довгострокового планів
Кожного пацієнта розглядайте як потенційно інфікованого вірусом гепатиту C. Обов’язково обстежуйте на наявність гепатиту С:
- дітей, яких народили інфіковані гепатитом С жінки
- дітей, у родинах яких є інфіковані гепатитом С особи
- дітей, яких народили жінки з ко-інфекцією ВІЛ
- осіб, які вживали ін’єкційні наркотики, зокрема й тих, хто робив це раз і не вважає себе наркоманом
- осіб, які нині є сексуальними партнерами інфікованих гепатитом С
- осіб, стан яких пов’язаний із високою поширеністю вірусного гепатиту С, зокрема дітей
- із ВІЛ-інфекцією
- із гемофілією, які отримували концентрати фактору згортання системи крові
- які були на гемодіалізі
- із нез’ясованими аномальними рівнями амінотрансфераз
- осіб, які були реципієнтами крові чи органів, зокрема дітей:
- що отримали кров від донорів, у яких пізніше виявили гепатит C
- яким проводили переливання крові чи препаратів на основі крові
- які перенесли трансплантацію органів та/або тканин
Кожен заклад охорони здоров’я зобов’язаний розробити й упровадити локальні протоколи медичної допомоги, визначити в них клінічний маршрут пацієнта й обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до матеріально-технічного й кадрового забезпечення.
Якщо працівник контактував із кров’ю або іншим потенційно інфікованим матеріалом, негайно надайте йому першу допомогу.
Про кожний аварійний випадок негайно повідомляйте керівнику відділення (сестрі медичній старшій).
За алгоритмом створіть сильну медичну команду та виведіть якість послуг ЗОЗ на новий рівень. Станьте лідером, до якого прислухається весь медичний персонал
У крові вірус гепатиту С з’являється через 1—3 тижні після інфікування.
Медичних працівників, які контактували з кров’ю пацієнта, хворого на вірусний гепатит C, обстежують на РНК-вірус на 6, 12 та 24 тижнях після контакту. Обстеження на антитіла до вірусу гепатиту C проводять на 12 та 24 тижнях.
