Українські лікарні вже готуються до осінньо-зимового періоду. Міністерство охорони здоров’я проводить робочі виїзди до регіонів та оцінює готовність медичних закладів до перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням, а також виконання планів стійкості
Держава системно посилює автономність лікарень: встановлює генератори, сонячні електростанції, резервні котельні та інші системи резервного забезпечення.
За даними МОЗ, із 643 закладів спроможної мережі та багатопрофільних лікарень у прифронтових регіонах 367 уже є повністю автономними, 513 мають автономне теплопостачання, 408 – автономне водопостачання.
Водночас під час планування стійкості лікарні окремої уваги потребує ще один критично важливий об’єкт – харчоблок.
Саме тому Академія харчування пацієнтів розпочинає напрям експертного оцінювання систем харчування в закладах охорони здоров’я. Таке оцінювання може проводитися за запитом та за згодою закладу охорони здоров’я або його власника.
Його мета – допомогти лікарні комплексно побачити поточний стан системи харчування, виявити потенційні ризики, визначити потреби та сформувати рекомендації щодо подальших дій.
Харчоблок у плані стійкості: енергетичний вимір
Лікарня може мати генератор і запас пального, однак залишається практичне питання: яке навантаження створює кухня і чи здатна резервна система забезпечити її роботу?
Промислові плити, пароконвектомати, холодильне та морозильне обладнання, вентиляція, посудомийні машини, бойлери створюють значне навантаження на енергетичну систему лікарні. Особливо складною може бути ситуація на старих харчоблоках із застарілим обладнанням і низькою енергоефективністю.
У багатьох лікарнях харчоблок також не має окремого обліку споживання електроенергії. У загальних витратах закладу складно визначити, скільки енергії фактично використовує кухня.
Академія харчування пацієнтів вважає встановлення окремих лічильників або систем внутрішнього обліку одним із базових кроків для оцінки енергоспоживання харчоблоку. Це дає лікарні дані для управлінських рішень щодо енергоефективності, модернізації обладнання та планування резервної потужності.
Підготовка лікарень до осінньо-зимового періоду включає оцінку їхньої автономності. Харчування пацієнтів також має враховуватися під час такого планування.
Безпека пацієнта: другий вимір
Харчоблок – складний технологічний об’єкт.
Приймання сировини, зберігання, холодовий ланцюг, первинна обробка, приготування, фасування, транспортування, миття посуду та поводження з відходами потребують чітко організованих процесів і постійного контролю.
Порушення температурних режимів, перехресне забруднення сирої та готової продукції, проблеми з водопостачанням або вентиляцією можуть створювати ризики для безпечності харчування.
Для лікарні ці ризики особливо критичні, оскільки харчування отримують пацієнти після операцій, люди з онкологічними захворюваннями, ослабленим імунітетом, літні пацієнти та інші вразливі групи.
Законодавство України зобов’язує операторів ринку харчових продуктів розробляти, запроваджувати та постійно використовувати процедури, засновані на принципах НАССР.
Тому під час експертного оцінювання системи харчування важливо аналізувати, як організовані ключові виробничі процеси, де виникають ризики та які зміни можуть підвищити рівень безпеки.
Стан лікарняної кухні безпосередньо впливає на безпеку пацієнта і безперервність роботи закладу.
Що дає лікарні експертне оцінювання
Передусім – структуровану картину поточного стану системи харчування.
У межах такого оцінювання фахівці можуть аналізувати:
- інфраструктуру та обладнання;
- технологічні процеси;
- енергоспоживання;
- організацію роботи персоналу;
- санітарні та виробничі ризики;
- зберігання продуктів;
- внутрішню логістику;
- меню та організацію харчування;
- виробничі потужності;
- можливість роботи харчоблоку в умовах перебоїв з електроенергією, водою або теплом;
- резервні сценарії на випадок надзвичайної ситуації.
За результатами заклад може отримати експертний висновок із переліком виявлених проблем, їхньою пріоритетністю та рекомендаціями щодо можливих сценаріїв вирішення.
В одному випадку достатньо змінити окремі процеси або замінити найбільш енерговитратне обладнання. В іншому може знадобитися модернізація харчоблоку. Для окремих закладів доцільно також прорахувати альтернативні моделі організації харчування, зокрема залучення зовнішнього оператора.
Таке оцінювання може стати корисним інструментом і для роботи з донорами. Благодійній організації або міжнародному партнеру значно простіше оцінити можливість підтримки, коли є опис поточного стану, сформульована потреба, визначені пріоритети та очікуваний результат.
Для прифронтових лікарень питання стоїть гостріше
Станом на 1 вересня 2026 року в Україні підтверджено пошкодження або знищення 2 687 об’єктів, що входять до складу 854 закладів охорони здоров’я. 340 об’єктів зруйновано повністю.
Для лікарень у регіонах із високими безпековими ризиками під час оцінювання харчової системи важливо поставити ще одне питання: що станеться з харчуванням пацієнтів у разі втрати основного харчоблоку?
Ракетний або дроновий удар може пошкодити кухню, склад продуктів, мережі електропостачання чи водопостачання.
Тому лікарня має заздалегідь розуміти, як забезпечити безперервне харчування пацієнтів у такому сценарії.
Резервна модель може передбачати співпрацю з оператором харчування або іншою лікарнею, можливість розгортання мобільної кухні, створення резерву продуктів чи готових раціонів на іншій локації та чіткий порядок дій персоналу.
Для кожного закладу рішення буде індивідуальним.
Академія харчування пацієнтів пропонує враховувати у планах стійкості окремий сценарій: як заклад забезпечуватиме харчування пацієнтів протягом перших 24, 48 і 72 годин у разі втрати можливості використовувати основний харчоблок.
Від оцінювання до плану дій
Результатом експертного оцінювання може стати практичний план подальших дій: перелік швидких змін, потреби в модернізації, заходи з підвищення енергоефективності, рекомендації щодо резервної моделі роботи та проєкти, для реалізації яких лікарня може звертатися до власника, державних органів або донорів.
Особливу увагу Академія харчування пацієнтів планує приділяти лікарням прифронтових областей та закладам, де стан харчової інфраструктури створює ризики для безперервного забезпечення пацієнтів харчуванням.
Заклади охорони здоров’я та їхні власники можуть звертатися до Академії харчування пацієнтів із запитом на проведення експертного оцінювання системи харчування.
