Проте ЦК є не єдиним законодавчим актом, що регламентує відшкодування моральної шкоди — так, Основи законодавства про охорону здоров’я України від 19.11.1992 № 2801-XII поміж іншого згадує і про компенсацію моральної шкоди. Так, в Основах говориться про те, що:
- кожна особа має право на охорону здоров’я, та, у свою чергу, компенсацію у разі заподіяння шкоди її здоров’ю;
- на державні органи, громадські інституції, підприємства та їх посадових осіб і громадян покладено обов’язок вживати заходів, спрямованих на поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди, якщо права особи у сфері охорони здоров’я було порушено;
- медичне втручання можливе, якщо виключає заподіяння шкоди здоров’ю пацієнта.
Урегулювати конфлікт через лікарську помилку
Судовими інстанціями з практичною метою було досліджено зміст поняття «моральна шкода». Так, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 визначено моральну шкоду як втрати немайнового характеру, спричинені особі моральними чи фізичними стражданнями чи іншими негативними явищами, якщо вони є результатом незаконних дій або бездіяльності інших осіб.
Окрім того, Верховним Судом України визначено основні наслідки моральної шкоди:
- моральні переживання внаслідок порушення здоров’я;
- порушення нормальних життєвих зв’язків;
- погіршення стосунків з навколишніми людьми.
Якщо говорити про медичну сферу, то найчастіше заподіяння моральної шкоди відбувається внаслідок:
- невдалої операції чи іншої лікарської помилки;
- непрофесійної (без дотримання правил етики та деонтології) поведінки лікаря до пацієнта;
- недотримання лікарської таємниці і т.д.
Чим є моральна шкода і як вона може бути завдана, ми з’ясувалися, тепер давайте розберемося, хто і як має її відшкодовувати.
Читайте: "Як запобігти дезорієнтації і дезадаптації лежачого хворого — пам'ятка"
Порядок компенсації моральної шкоди
Яким саме чином і хто має компенсувати пацієнту моральну шкоду, залежить від форми організації медичної практики.
Фізична особа – підприємець
У разі, якщо фізична особа—підприємець завдала моральної шкоди шляхом неправомірних дій або бездіяльності пацієнту і її вина доведена, то і відшкодовувати цю шкоду має винуватець.
Медпрацівник медзакладу або такий, що пов’язаний трудовим договором із фізичною особою – підприємцем.
У разі заподіяння шкоди пацієнту працівником медзакладу або таким, що працює на фізичну особу–підприємця, при виконанні власних службових обов’язків, завдану шкоду має компенсувати роботодавець. Це означає, що у судовому розгляді за відповідача виступатиме медзаклад, а медпрацівника, що безпосередньо завдав моральну шкоду рекомендують залучати як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Так, за Цивільним процесуальним кодексом України від 18.03.2004 № 1618-IV про статус таких осіб сказано, що суд вправі залучити їх до участі у справі, якщо встановлено, що рішення суду може вплинути на їхні права та обов’язки. Також залучення цих осіб допускається за заявами сторін чи самої третьої особи по справі.
Читайте: "Як документувати призначення та обліковувати наркотичні (психотропні) засоби"
Уже після того, як моральну шкоду пацієнту медзакладом відшкодовано, медзаклад може звернутися до працівника із регресною вимогою. Це положення регламентоване Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4.
Окрім самого потерпілого за компенсацією моральної шкоди внаслідок смерті особи можуть звернутися також її чоловік/дружина, батьки, діти, а також особи, пов’язані з померлим процедурою усиновлення, та такі, що проживали з ним однією сім’єю.
Розмір компенсації моральної школи
Відшкодування моральної шкоди здійснюється грошима, майновими цінностями або в інший спосіб.
Розмір компенсації визначає суд, зважаючи на:
- характер правопорушення;
- глибину фізичних та душевних страждань позивача;
- погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;
- ступінь вини особи-винуватця;
- інші значущі обставин.
Окрім того, визначаючи суму компенсації, суд має керуватися вимогами розумності і справедливості.
Зазвичай компенсація моральної шкоди здійснюється одноразово незалежно від майнової, яка також підлягає відшкодуванню. Окрім того, розмір відшкодування моральної шкоди не має ніякого зв’язку ні з відшкодування матеріальної шкоди, ні з його розміром. Відшкодувати моральну шкоду через каліцтво чи інше порушення здоров’я можна одним платежем або здійснюючи платежі щомісяця.
Як доводить практика, найчастіше позивачі вимагають компенсувати моральну шкоду грошима, проте іноді як компенсація можуть виступати ліки, вироби медичного призначення, протези тощо.
Законодавством не передбачено мінімально та максимального розміру компенсації.
Також слід зауважити, що критеріїв для визначення розміру компенсації не існує й існувати не може. У кожному окремому випадку суд оцінює в індивідуальному порядку ступінь моральних страждань позивача у грошовому/майновому еквіваленті. Суди найчастіше відводять під пояснення встановлення розміру компенсації 2-3 речення, опираючись, в основному на вимоги розумності і справедливості.
Позиваючи до суду за компенсацією моральної шкоди, особа має вказати у заяві:
- зміст шкоди;
- які дії чи бездіяльність її спричинили;
- якими міркуваннями керується позивач, визначаючи розмір шкоди, та які докази щодо цього має.
Читайте: "Первинна медична допомога у 2019 році: МОЗ розвінчує міфи"Тобто, можна говорити про те, що позивач мусить надати пояснення, чому саме вимагає таку чи іншу суму за власні страждання. Та насправді у більшості випадків ні суд, ні позивач не обґрунтовують конкретну суму компенсації. Звісно, моральна шкода — нематеріальна категорія, тому адекватно оцінити людські страждання у матеріальному еквіваленті не уявляється можливим.
Судові пори щодо відшкодування моральної шкоди не підлягають під положення про позовну давність. Саме тому нерідко відбуваються судові розгляди щодо заподіяної багато років тому моральної шкоди.
Читайте: "Фото пацієнта без його згоди: наслідки, відповідальність закладу"
У справах про заподіяння особі моральної шкоди у якості доказів можуть виступати:
- розповіді свідків, при тому свідками можуть виступати і сторони судового спору;
- меддокументація;
- висновок психологічної експертизи.
Про висновок психологічної експертизи слід сказати, що саме цей документ максимально наближає суд до розуміння глибини та важкості моральних страждань потерпілого. Так, експерт під час роботи має відповісти на такі питання:
- чи є досліджувана ситуація психотравматичною для пацієнта і чи заподіяла вона йому моральну шкоду;
- яким може бути розмір грошової компенсації за завдані страждання.
