Основними документами, які регламентують тривалість відпусток, є:
- Закон України № 504/96-ВР від 15.01.1996 року «Про відпустки»;
- Інші закони та нормативно-правові документи (ст. 5 Закону «Про відпустки»).
Тривалість відпусток працівників протитуберкульозних закладів
Категорія працівників | Тривалість відпустки | Додатково |
Працівники протитуберкульозних закладів, котрі надають медичну допомогу хворим на активні форми туберкульозу, контактують з живими культурами збудників туберкульозу або матеріалами, які містять живі культури таких мікроорганізмів. | Не менше, ніж 36 календарних днів. | Мають право на щорічну безоплатну путівку для лікування в санаторно-курортному закладі. |
Працівники протитуберкульозних закладів, котрі захворіли на туберкульоз, виконуючи свої службові обов’язки. | Не менше, ніж 45 календарних днів влітку (в інший, зручний для працівника, час), відповідно до ст. 23 Закон України № 2586-ІІІ від 05.07.2001 року «Про протидію захворюванню на туберкульоз». | Мають право на щорічну безоплатну путівку для лікування в спеціальних санаторно-курортних закладах. |
Щорічна відпустка, як її трактує стаття 4 Закону про відпустки, складається з:
- основної відпустки (ст. 6);
- додаткової відпустки за роботу в складних та шкідливих умовах праці (ст. 7);
- додаткової відпустки за особливий характер праці (ст. 8);
- інших видів додаткових відпусток, передбачених законодавством.
Законодавець визначив також тривалість кожного виду відпусток та умови їх надання працівникові. Зокрема, тривалість щорічної основної відпустки не може бути меншою 24 календарних днів. Особам з інвалідністю І та ІІ груп гарантована тривалість основної відпустки 30 календарних днів. Надається основна відпустка за відпрацьований рік (ст. 6 Закону про відпустки).
Читайте: "Оновлений календар профілактичних щеплень: зміни та коментарі"
Щорічні додаткові відпустки, які передбачені статтями 7 та 8 (пункт 1 та 2) Закону про відпустки, надають понад щорічну основну відпустку. Таким чином, працівники, яким надають відпустки, передбачені статтею 23 Закону № 2586, не можуть претендувати на додаткові відпустки, гарантовані Законом про відпустки. Справа в тім, що у Законі № 2586, мова йде про тривалість саме щорічної відпустки, а не основної відпустки.
Саме через те працівникам протитуберкульозних закладів, котрі надають медичну допомогу пацієнтам з активними формами туберкульозу, контактують з живими культурами збудників туберкульозу або матеріалами, які містять живі культури таких мікроорганізмів, держава гарантує щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів. Працівники ж, які захворіли на туберкульоз в ході виконання своїх професійних обов’язків, гарантовано отримають щорічну відпустку тривалістю 45 календарних днів.
Читайте: "Перевірка у медзакладі: Фонд соціального страхування"
У випадку, коли працівник має право на щорічну відпустку (основну та додаткову) більшої тривалості, відповідно до Закону про відпустки, він отримає таку відпустку в повній відповідності з цим законом.
Приклад:
Лікар-фтизіатр працює в туберкульозному (протитуберкульозному) закладі, де регулярно виконує рентгенологічні дослідження. Відповідно до законодавства така особа має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (11 календарних днів). Крім того, лікар має інвалідність ІІ групи. Тривалість щорічної відпустки такого працівника визначаємо за формулою: 30 календарних днів щорічної відпустки відповідно до ст. 6 Закону про відпустки + 11 календарних днів щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці = 41 календарний день.
