Зазвичай у випадку загрози фізичного насильства медпрацівник залишається сам на сам із дилемою: терпіти зухвалу поведінку пацієнта чи дати йому здачі? У законодавстві немає чіткої відповіді на те, як діяти у такій ситуації та які методи впливу на агресора є адекватними і співмірними.
Часто медпрацівники з’являються на місці злочину раніше за правоохоронців, мають справу із психічно хворими людьми, потрапляють у конфліктні ситуації. Зважаючи на це, поточний стан законодавства та практики його застосування є неприпустимим, адже держава ніяк не захищає медика від свавілля пацієнта. Тож як самостійно захиститися від агресивного пацієнта і не перетнути межу закону?
Читайте: "Як спілкуватися з агресивним пацієнтом?"
1. Спробуйте заспокоїти пацієнта
Спершу оцініть ситуацію та зробіть усе можливе, аби мирно залагодити конфлікт. Наприклад, якщо пацієнт перебуває у стані алкогольного сп’яніння, спробуйте вивести його на свіже повітря, дайте склянку води та попросіть продовжити розмову наступного дня. У такому разі шанс утихомирити пацієнта збільшується, особливо, якщо він за своїм психотипом належить до людей, які вгамовуються так само швидко, як і збуджуються.
2. Поясніть пацієнту, що він має право поскаржитися на ваші дії
Якщо заспокоїти пацієнта не вдається, спокійно поясніть йому, що він має право поскаржитися на ваші дії керівництву закладу. Кожний громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я. Це передбачено пунктом «ї» статті 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801-XII. Пам’ятайте, що ліпше потім пояснити все керівництву, ніж спровокувати напад.
3. Фіксуйте поведінку пацієнта на відео/аудіо
Коли слова не мають на порушника спокою жодного впливу, саме час перейти до активних дій. Передусім радимо фіксувати поведінку пацієнта за допомогою відео- або аудіозаписів. Вони стануть у пригоді, якщо пацієнт подасть позов до суду, а також під час розмови із вашим керівництвом. Достатньо скористатися смартфоном чи телефоном, що має відеокамеру або диктофон. Робіть такі записи самостійно або попросіть когось із оточення.
Аби надати запису більшої доказової сили, чітко і голосно повідомте порушнику про факт відео-/аудіозапису, назвіть день, час, місце та обставини його проведення. Скажіть пацієнту, що змушені робити зйомку (аудіозапис), аби захистити свої права. Але! Не деталізуйте діагноз пацієнта надміру, аби ненароком не порушити його право на таємницю про стан здоров’я.
Зверніть увагу, що фотографію можна розповсюджувати без дозволу фізичної особи, яка на ній зображена, якщо потрібно захистити її інтереси або інтереси інших осіб (ч. 3 ст. 308 ЦК від 16.01.2003 № 435-IV). Суди за аналогією застосовують це правило і до відеозаписів.
4. Викликайте охорону медзакладу або поліцію
Жоден медпрацівник не зобов’язаний надавати медичну допомогу агресивно налаштованому хворому ціною власного життя чи здоров’я. У цьому випадку закон на вашому боці. Тому, якщо ви надаєте допомогу агресивному пацієнту, варто покликати охорону медзакладу. Якщо такої можливості немає або якщо ви поза межами лікувального закладу, викликайте поліцію.
Присутність поліцейського за місцем надання допомоги агресивно налаштованому пацієнту обов’язкова. Щоправда, пряма вказівка закону на право медпрацівника вимагати присутність поліцейського встановлена лише для випадків надання екстреної та психіатричної допомоги (табл.).
