Причиною відмови підписувати інформовану добровільну згоду може бути необізнаність чи страх перед майбутніми медичними втручаннями. Проте відмова від лікування може призвести до погіршення стану, загострення хвороби.
У медичному закладі доцільно затвердити порядок приймання та виписування хворих із роз’ясненнями, як діяти у разі відмови пацієнта підписувати інформовану згоду, та ознайомити медперсонал із цим документом.
Насамперед, пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, слід проінформувати про право на допуск до нього інших медичних працівників (п. «к» ч. 1 ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»; далі — Основи законодавства про охорону здоров'я). Якщо інший лікар підтвердить медичний діагноз та план лікування, це може мати позитивний ефект для пацієнта та позбавити його побоювань перед майбутнім медичним втручанням.
Читайте: "Локальні стандарти годування дитини з ложки та пляшечки"
За подальшої відмови пацієнта від медичного втручання йому повідомляють про його право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я (п. «д» ч. 1 ст. 6 Основ законодавства про охорону здоров'я).
Причиною відмови може стати особиста неприязнь чи недовіра до лікуючого лікаря або до запропонованих методів лікування. Запропонуйте пацієнтові обрати іншого лікаря чи застосувати альтернативні методи лікування. Це може допомогти у розв'язанні питання. Також роз'ясніть пацієнту його право вибору лікувального закладу:
«Пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування» (відповідно до ст. 38 Основ законодавства про охорону здоров'я).
За безрезультатності описаних вище дій правомірним є запропонувати пацієнту виписатися зі стаціонару за власним бажанням на основі власноруч оформленої заяви. Якщо пацієнт ігнорує ці вимоги лікаря, складають відповідний акт про відмову від медичного втручання за підписами свідків.
Слід зазначити, що: «Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення. Лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму» (згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 34 Основ законодавства про охорону здоров'я).
Читайте: "Оплата праці медичних працівників в 2018 — до та після реформування"
Перебування пацієнта у закладі стаціонарного лікування без проведення необхідних медичних процедур суперечить самій суті такого стаціонарного лікування, тож свідоме ненадання ним згоди на здійснення медичного втручання є підставою виписати його (крім випадків, якщо це загрожує здоров'ю населення).
У цьому разі слід керуватися положеннями про заповнення форми № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № » (далі — форма № 003/о) та форми № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого» (далі — форма № 027/о; відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування» (далі — Наказ № 110).
Інструкцією до заповнення форми № 003/о передбачений деталізований опис лікарем стану здоров’я хворого та рекомендацій щодо його лікування. Лікар вносить у форму інформацію щодо необхідних медичних маніпуляцій, в тому числі прийому лікарських засобів, яких потребує пацієнт або щогодини, або щодня, або щотижня залежно від його стану та місця перебування.
Записи мають у повному обсязі відображати зміни стану хворого (погіршення, поліпшення, повне одужання) та увесь процес лікування чи реабілітації впродовж перебування у стаціонарі. У день виписування хворого зі стаціонару запис лікаря має бути максимально детальним. Щоденникові записи формулюють стисло і чітко, обов’язково зазначають дату (число, місяць, рік) та час (години, хвилини) проведення медичного огляду пацієнта. Щоденникові записи засвідчують підписом лікуючого лікаря.
Читайте: "Зарплата медсестры в 2018: доплаты, надбавки, рабочее время"
При заповненні медичної карти необхідно засвідчити факт відмови пацієнта від медичного втручання, зазначивши дату та точний час такої відмови, запропоновані шляхи розв'язання конфліктної ситуації (роз’яснення прав заміни лікаря, лікувального закладу, методів лікування, права виписатися за особистою заявою). Також у медичній карті зберігають згаданий вище акт за підписами свідків, що фіксує факт відмови від медичного втручання.
Крім того, лікар під час виписування пацієнта вносить дані щодо короткого анамнезу, стану при направленні, діагностичних досліджень, перебігу хвороби, проведеного лікування, необхідних лікувальних і трудових рекомендацій (згідно з Інструкцією до заповнення форми № 027/о). Не зайвим буде вказати у медичній формі про факт відмови пацієнта від здійснення медичного втручання.
Ще одним документом, який підтверджує правомірність дій лікаря, є протокол проведеного консиліуму лікарів лікувального закладу щодо питання можливості виписування хворого без загрози його життю та здоров’ю, а також здоров’ю населення.
Читайте більше:
