Кожні п’ять років лікарі мають проходити атестацію на підтвердження або підвищення кваліфікаційної категорії відповідно до Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19.12.1997 № 359 (далі — Положення про атестацію).
Право обіймати посаду лікаря за будь-якою спеціальністю мають особи, які:
- здобули повну вищу освіту за напрямом підготовки «Медицина» за спеціальністю «Лікувальна справа»;
- пройшли спеціалізацію за відповідним фахом з отриманням сертифіката лікаря-спеціаліста.
Отже, лікар за 2 місяці до закінчення п’ятирічного строку з моменту попередньої атестації має подати відповідні документи для проходження курсів підвищення кваліфікації та атестації.
Відповідно до пункту 1.10 Положення про атестацію атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря. Особи, які протягом року після закінчення п’ятирічного строку з моменту попередньої атестації не виявили бажання і не подали документи на чергову атестацію, а також лікарі, яким за рішенням атестаційної комісії відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків з підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» після проходження стажування.
Згідно з пунктом 4.2 Положення про атестацію від атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії звільняються вагітні та особи, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною. Строк їхньої чергової атестації переноситься.
Особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, та особи, які своєчасно не пройшли атестацію на кваліфікаційну категорію або яким відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) іншої кваліфікаційної категорії, не можуть займатися лікарською діяльністю з цієї спеціальності без попереднього проходження стажування (п. 2.1 Положення про атестацію).
Лікаря направляють на стажування, якщо протягом року після проходження попередньої атестації він не пройшов нову атестацію. На період стажування працівнику встановлюється посадовий оклад лікаря-стажиста (п. 2 та 4 пп. 2.2.5 наказу Міністерства праці і соціальної політики України і Міністерства охорони здоров’я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 № 308/519).
Порядок направлення на стажування лікарів, які не працювали за спеціальністю більше трьох років, і порядок їх подальшого допуску до лікарської діяльності затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.1993 № 48. Направлення лікаря на стажування здійснюється управлінням охорони здоров’я на строк від одного до шести місяців. Конкретний строк стажування фахівця визначається у кожному окремому випадку органом охорони здоров’я.
Працівник може відмовитися від стажування з подальшою атестацією. У цьому разі він не матиме права займатися лікарською діяльністю. Такого працівника керівництво закладу охорони здоров’я може перевести за його згодою на посаду середнього медичного персоналу або звільнити з займаної посади у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню цієї роботи (п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України).
Відділ кадрів закладу охорони здоров’я, в якому працюють спеціалісти з вищою медичною освітою, має постійно контролювати терміни дії кваліфікаційних категорій працівників, оскільки він несе відповідальність за рівень кваліфікації спеціалістів закладу, їх професійну підготовку та перепідготовку.
