Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається відповідно до Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290 (додаток 2 до постанови; далі — Список № 1290-2).
Оскільки у розділі ХVІІ «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку № 1290-2 керівники здоровпунктів не зазначені, то права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці вони не мають.
Водночас відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР працівникам з ненормованим робочим днем (у тому числі керівникам) може бути встановлено щорічну додаткову відпустку тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором чи угодою. Отже, якщо сторонами колективного договору визнана необхідність встановлення керівнику здоровпунктів щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день, його посаду вносять до списку, за яким надаються такі відпустки.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
