Так, оскільки Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР (далі — Закон про лікарські засоби) передбачає можливість ввозити незареєстровані лікарські засоби для індивідуального використання громадянами. Вакцини — не виняток.
5 запитань і відповідей про військовий облік жінок
Проте пацієнт має попередньо обговорити це питання з лікарем і дотримуватися температурного режиму під час транспортування вакцини. Лікар призначає такі імунобіологічні препарати відповідно до медичних показань пацієнта і з огляду на протипоказання до них.
Як купити в аптеці вакцину та анатоксини, що зареєстровані в Україні
1. Купити вакцину та/або анатоксин в аптеці можна лише за рецептом лікаря (незалежно від форм власності лікувально-профілактичного закладу).
2. Препарат продають, якщо покупець має термоконтейнер із холодоелементами
3. Покупець отримує відповідну до рецепта кількість доз вакцин та анатоксинів у пакуванні. До кожної дози додають:
· інструкцію про застосування українською мовою
· чек із зазначенням дати та часу продажу
4. Відповідальний за продаж працівник зобов’язаний пояснити покупцю умови зберігання вакцини та анатоксинів і необхідність вакцинуватися в лікувально-профілактичному закладі (пункті щеплень)
5. Придбані вакцини та анатоксини можна вводити лише в пунктах щеплення лікувально-профілактичних закладів із суворим дотриманням умов зберігання і санітарно-гігієнічних вимог
У яких випадках можна ввозити незареєстровані ліки
Випадки, у яких в Україну можна ввозити незареєстровані ліки, визначає стаття 17 Закону про лікарські засоби. Зокрема:
- для індивідуального використання громадянами
- у разі стихійного лиха, катастроф, епідемічного захворювання тощо
УВАГА! Ввезення на територію України незареєстрованих вакцин регулює відповідний Порядок, затвержений наказом МОЗ від 26.04.2011 № 237. Проте його дія призупинена на час воєнного стану.
Призначає незарестровані препарати лікар відповідно до медичних показань пацієнта (ст. 44-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).
За матеріалами МОЗ
