Медична опіка: як втілити на практиці

Відповідь

У сучасній галузі охорони здоров’я одночасно застосовують два важливих напрями діяльності медичних фахівців. Це медична допомога, яка грунтується на засадах етіотропної, патогенетичної та саногенетичної терапії, та медична опіка, що переважно стосується біологічних, психологічних, соціальних і емоційних відповідей хворого на патологічний процес, особливо хронічний, або дії медичних працівників із профілактичною метою.

Читайте: "Сучасні медичні бібліотеки: повний перелік та послуги для кожного медпрацівника"

Медична опіка насамперед стосується турботи про індивідуальні особливості перебігу хвороби у конкретної людини та зміни її поведінки у процесі виконання лікувально­-профілактичних заходів. Сестринська опіка, що є багатовекторною і багаторівневою, дає змогу уникнути або запобігти негативних наслідків неадекватної поведінки хворого, що знижують якість його життя.

Найважливіший акцент медичної опіки у сімейній медицині спрямований на пацієнта та його родину, яка є активним учасником в управлінні здоров’ям хворого. Медична сестра самостійно моніторить вплив різних лікувально-­профілактичних засобів на перебіг хвороби у конкретних осіб, тобто бере активну участь в управлінні профілактикою хвороби та її ускладнень, а також індивідуальним і громадським здоров’ям населення територіальних громад. 

Читайте: "Реформа сільської медицини: чого чекати згідно з новим законопроектом"

У загально-методологічному розумінні медична опіка трактується авторами як погодження стосунків між медичним працівником і пацієнтом, у яких перший виконує функцію менеджера щодо застосування лікувально­профілактичних засобів, володіючи спеціальними знаннями та навичками, керуючись деонтологічними зобов’язаннями перед пацієнтом і глибоким розумінням його інтересів.